Про основні чинники освіти

     Ведучий звернувся до професора з питанням щодо думки професора про необхідность винесення математики в ЗНО. На що останній відповів таке (попутно зауважимо, що гість закінчив фізико-математичну школу в м. Києві).

Пряма мова

     «Я вважаю, що математика — це та річ, яка допомагає структурувати процес мислення…. Якщо вже виносити математику (на ЗНО — Ред.), то вона не має бути в такому вигляді, яка вона є зараз… Програма (з математики- Ред.) нині є занадто ускладненою (тут і далі виділення тексту наше. — Ред.). Тобто, якщо є якість базові речі, які допомагають розвивати логічне мислення — це добре, але до певного рівня.

     Те ж саме стосується історії. Я вважаю, що наша програма з історії — страшна програма. Дітям вбивають, вони мають знати всіх гетьманів, які були в Україні. А для чого? Я не розумію цього. Адже цим відбивається охота, прагнення до того, щоб вчити історію….Діти не знають базових речей, а їх змушують вчити деталі, деталі…

     Це, очевидно, стосується кожного предмету — всюди намагаються дати більше, більше. А насправді ПОТРІБНА ОСНОВА, знання мов, знання літератури, вміння читати і аналізувати текст, знання історії, бо це теж якась твоя основа. А щодо інших дисциплін — має даватися загальне уявлення.

     Підсумок такий: я за те, щоб шкільні програми були розвантажені, дітям має бути цікаво вчитися в школі, а не зубрити. Це стосується математики , фізики, історії і навіть літератури. Є речі, які в школі ти ще не розумієш. Тому треба намагатися діяти так, щоб у дитини з’явилося бажання читати і читати більше — і не обов язково це має бути класичний твір, який ти можеш осягти, коли маєш уже певний досвід.»

Від редакції:
     Невимушена бесіда, заговорили про школу. І тут у короткому слові О. Гарань виклав головне, на нашу думку, що визначає успіх реформи, створює і підтримує мотивацію до навчання. Про це можна було б писати багато.
     Автор вказує на необхідність розвантаження програм, але не декоративне (як нині відбувається), а докорінне.
     Слід послідовно спрощувати програми до того рівня, щоб середньої здібності учень зміг зрозуміти навчальний матеріал, охопити весь його обсяг, систематизувати в голові. Тоді з’являться сталі знання, а за ними головне — мотивація до навчання. Адже, якщо учень розуміє і засвоює певний обсяг інформації (у підручнику), виникає віра в свої сили, потяг до знання більшого — врешті внутрішня (своя особиста) мотивація. А вона є найбільшим рушієм (мотивацією) навчального процесу. Ніякими новими партами, комп’ютерами, інтерактивними дошками цього не можна досягнути на довготривалій освітній дистанції.

     Тут побіжно зачіпається проблема читання (в широкому сенсі). Тільки читання завжди було основою набуття сталих знань. Недаремно міжнародне дослідження PISA включає цей компонент як один із головних об’єктів випробовувань. Читання в Україні обов’язково поверне свої позиції, адже знання дитини визначають все: і навички, і уміння, і логічне мислення, і креативність (часто вживаємо слово «компетенції»). А поки нам слід «перехворіти» комп’ютерними засобами КОМУНІКАЦІЇ, які не є ефективними засобами навчання.

     Та для цього потрібен час, щоб переконатися. Тим, хто не сприймає сказаного, доведеться зачекати. Інші рушать далі.
 

______________________________