Про молодь і освіту

     Чому вам наразі більше цікава громадська діяльність? Тим більше в такій темі, як розвиток людського капіталу.

     Тому, що я бачу проблему у цій сфері. Я бачу, що ми не приділяли уваги взагалі наступним поколінням (виділення тексту наше. — Ред). І люди, які приходять, молоді, вони навіть коли хочуть щось робити, але в них немає навичок. І ніхто не займається розвитком цих навичок.
     І навіть тут, усередині МЗС, незважаючи на те, що є дипломатична академія, є майданчик для того, щоб розвивати ці навички — все ж таки це відбувається не в сучасному вигляді. Коли працюють зовсім інші механізми, не стільки класичної освіти, скільки опрацювання якихось скілз (навичок — Ред.).

Від редакції:
     Олена Зеркаль зачепила глибинне, надважливе питання підготовки молоді до наступного життя, виокремила одну із складових освітньої підготовки — вироблення навичок у будь-якій сфері діяльності. Виділена фраза є ключовою. Слід визнати, що в Україні впродовж майже 30 років практично не приділяли серйозної уваги наступним поколінням. Сподівалися, що «якось воно буде, молодь сама знайде правильні шляхи і рішення». І тільки прийде у виробництво чи до влади, одразу почнуться позитивні зміни.
     Та все виявилося складнішим — не так сталося, як гадалося. Нинішній прихід молоді до активного життя держави наочно доводить, що потрібно мати ґрунтовну підготовку і досвід. Отже, погляди звертаються до освіти, насамперед шкільної. Адже саме тут закладаються основні і визначальні якості кожної людини.
     Сказане мимоволі поєднується з негативними результатами міжнародного дослідження PISA. І приходимо до висновку, що школа має великі завдання для реформування. Важливо правильно їх визначити і не втрачати час, якого у нас обмаль.

______________________________