Публічні бібліотеки: що робити?

     Нещодавно на порталі «Українська правда. Життя» була опублікована стаття Тамари Сухенко під назвою «Чому варто трансформувати публічні бібліотеки, й у що саме?». З текстом можна ознайомитися за посиланням:
https://life.pravda.com.ua/columns/2019...
     Прочитавши її, виникає думка, що проблеми публічних бібліотек подібні до проблем шкільних.

     Найголовніша з цих проблем полягає в отриманні відповіді на питання; що робити з публічними бібліотеками? Для порівняння (стосовно шкільних) ми завчасно підготували відповідь: перетворити їх в сучасні інформаційні центри для забезпечення освітнього процесу.

     З публічними складніше. Найперше – 80 % з них (переважно сільських) рано чи пізно будуть закриті. Пояснювати причини не доводиться, достатньо знати реальні обставини життя місцевих громад і суспільства в цілому. Наступним слід зауважити, що зарубіжний досвід перетворення бібліотек в культурні комунікаційні центри (по-нашому, клуби, осередки культури) для нас мало прийнятний, та й не переконливий.

     Сьогоднішні потреби людей вказують на те, що їм конче потрібна «фільтрована», систематизована і достовірна інформація з великого спектру питань. Це – головне, хоч і складне завдання. Звідси висновок: реформування бібліотечної справи має рухатися в бік інформаційної функції. Складність проблеми не має лякати. Слід покладатися на сучасні технології: автоматизацію і телекомунікацію. Ці засоби «перевернуть» звичні бібліотечні уклади і породять нові – інформаційні.

     Не будемо критикувати зарубіжних колег, їх досвід не завжди прийнятний для нас сьогоднішніх. Будемо думати про нинішні наші проблеми й обставини, а вони часто відрізняються від зарубіжних. Натомість маємо пам’ятати відоме: «той хто володіє інформацією, той володіє світом». Це не просто красиві слова, це іноді керівництво до дії.

______________________________