Справи сьогоднішні

     На сайті завершено оновлення розділу «Зміст проекту». Йдеться про новий виклад змісту проекту «Інформаційне забезпечення закладу загальної середньої освіти». Підготовка і структурування прайс-листів на інформаційні продукти проєкту зумовила новий виклад його змісту.

     Нині проводиться активна рекламна кампанія з просування до шкіл новинок осені. Серед них — електронний журнал-інновація «Шкільний вісник» (попередня назва «Бібліотечний вісник»). Останні два номери, які вже надійшли до шкіл, викликали захват (без перебільшення) у передплатників. Телефонні дзвінки свідчать про це. Тішить та обставина, що позитивну оцінку журнал отримав не лише в бібліотекарів, а й у вчителів.

     Школі запропоновано і Календар державних свят, знаменних і пам’ятних дат. Унікальне видання для всіх, хто займається виховною і розвивальною роботою з дітьми — насамперед для заступників директора, бібліотекарів, педагогів-організаторів. Має кольорову експозиційну частину, яка забезпечує виставки, настінні стенди, газети тощо.

     Вражає активність педагогів (вихователів, методистів) дошкільної освіти. Вже другий рік поспіль ми пропонуємо їм «Кодекс дошкілля». Наразі триває розпродаж тиражу цього нормативно-правового видання. Зацікавленість вихователів у роботі на правовій основі навіть дивує — цього не спостерігається у шкільних вчителів. Відчувається якась «жадібність» до нової інформації. Очевидно, новий Міністр освіти і науки Ганна Новосад має рацію, декларуючи необхідність реформування саме дошкільної освіти.

     Формується нова програма консультативно-тренінгових курсів для підвищення кваліфікації директорів шкіл, бібліотекарів, методистів, вчителів. Незабаром план їх проведення буде оприлюднено на нашому сайті.

     На завершення.

     За результатами промоції згаданих вище інноваційних продуктів хотілося б висловити кілька узагальнюючих думок. Не зважаючи на численні позитивні відгуки наших респондентів, реалізація новинок є обмеженою. Величезна кількість освітян залишається інертною, не сприймає змін, не усвідомлює необхідність реформування на кожному робочому місці.

     Агентів змін (за виразом Л. Гриневич) ще зовсім мало. Тож виникають питання щодо причин пасивності освітян. Вочевидь їх багато — це тема окремої розмови. Та все ж одну хочемо виключити одразу — відсутність коштів. Ця причина називається найчастіше. Одначе, за нашими спостереженнями, вона слугує лише зручним аргументом (своєрідним захистом) для того, щоб нічого не змінювати. Воістину, той хто бажає щось зробити, знаходить шляхи, а той хто цього не бажає, — знаходить причини. Практика підтверджує сказане.

     Та все ж прогрес не можна зупинити. З кожним роком необхідність змін стає все виразнішою. Настане час, коли ми будемо просто вимушені їх проводити. Добре, якщо без поспіху, розважливо, послідовно. В іншому випадку доведеться діяти із «зав’язаними очима», як нині говорять, — у «турборежимі». А це неодмінно призведе до помилок, які важко виправляти.

Ю. Зражевський, керівник проєкту