Софія РУСОВА. Про нового вчителя і виховання

	Софія РУСОВА, великий український педагог, фундатор дошкільного виховання, письменниця, літературознавиця, громадська діячка. Праця «Теорія і практика дошкільного виховання» (витяги). Український громадський видавничий фонд / Прага / 1924

Про нового вчителя і виховання «Нам так бракує для відбудування нашої держави, для освіти нашого народу освічених людей, що виховання дітей, підготовка педагогів набірає особливого значення (тут і далі виділення тексту наше — Ред.). В наші часи бути гарним педагогом — це бути справжнім реформатором майбутнього життя України, бути апостолом Правди і Науки. Тільки великим зусиллям таких апостолів України матиме чесних діячів-патріотів, вмілих практичних робітників, і соціально-об’єднану, інтелектуально-розвинену народну масу.» (стор. 64) «Головне завдання виховання — вироблення характера. Людину ми найбільш цінимо не за її знання, а за її характер — він найбільше важить в зносинах людей між собою, він дає змогу людині осягнути найвищі моральні блага.» (стор. 68) Від редакції: Короткі, але наскільки місткі фрази українського педагога: практика, великого Вихователя нашої молоді. Якби ми глибше вчитувалися у раніше нами ж створене, написане, то не довелося б запозичувати чужий досвід, зазирати в щілини закордонних освітніх систем. Пропоновані висловлювання зосереджують увагу на головному, визначальному. Сказане вказує прямий шлях до реформування української освіти на нових принципах. Чи може в НУШ проголосили пріоритетним чинником реформування підготовку нового вчителя? Чи визначили головним завданням школи ВИХОВАННЯ, а не знаннєву (компетентнісну) підготовку? Все це є очевидним і завжди реалізовувалося молодими державами першочергово! У тому числі і радянською системою освіти. Відповіді на означені питання сьогодні дає саме життя. Для цього достатньо звернутися до спостережень, педагогічного досвіду, шкільної практики, суспільних і виробничих запитів. Тож чи правильно визначено головні завдання для НУШ і шляхи їх досягнення?