ШКІЛЬНІ БІБЛІОТЕКИ: У НІМЕЧЧИНІ І УКРАЇНІ
На очі потрапив пост «Краще втратити книгу, ніж читача». З нього найцікавіше – короткі повідомлення про діяльність щкільних бібліотек у Німеччині. А в повідомленнях виокремимо таке:
1) У Німеччині вся бібліотечна мережа міста (публічні і шкільні бібліотеки) являється єдиною ЦЕНТРАЛІЗОВАНОЮ структурою, діяльність якої спрямовується міською бібліотекою. Головне завдання мережі – популяризація читання, долучення до книги як дорослих, так і дітей.
В Україні методичне керівництво бібліотечною справою ніби теж здійснюється централізовано, але формально, на папері – отже, фактично втрачене. Головним завданням бібліотекарів стала робота з фондом підручників (видача-прийом). До цього «дореформувалися» за останні 28 років, відколи припинилося планове надходження художньої (і не тільки) літератури до шкіл. Отже, державою не виконується завдання долучення дітей до книги, а значить завдання ВИХОВАННЯ І РОЗВИТКУ.
2) У Німеччині шкільним бібліотекам приділяється підвищена увага на ПОЛІТИЧНОМУ рівні (у статті це підкреслюється неодноразово). Можливо написане слід розуміти як увагу на державному рівні. Найважливіше – значення шкільних бібліотек усвідомлюється на самому високому рівні керівництва. Звідси і дії – забезпечення концептуальних положень організаційними, фінансовими і матеріальними ресурсами.
В Україні, на жаль, такого розуміння на високому рівні (хоча б МОН!) немає. Тож відсутня і будь-яка державна Концепція. Часто вона замінюється розмовами про інтернет, як інструмент задоволення читацьких потреб, який, таким чином, і слугує вихованню та розвитку дитини. Ну що тут сказати? Це ж повне НЕВІГЛАСТВО!!! – дійшли до самого краю.
3. Тепер про майбутнє шкільних бібліотек. У Німеччині декларується:
«Продовжує жити тільки те, що змінюється. Бібліотеки повинні ретельно перевірити коло завдань для того, щоб зберегти свою дієздатність і спроможність у майбутньому.».
Підкреслимо, тут мовиться про необхідність ретельної перевірки (іншими словами – ревізії!) кола завдань бібліотеки для спроможності бібліотек у майбутньому.
А що робимо ми в Україні? Втративши надію і не покладаючись на вирішення проблем шкільної бібліотеки на високому рівні, з 2011 року шкільні бібліотекарі разом з проектувальниками перебрали ініціативу на себе.
Тобто, підготували і Концепцію розвитку шкільних бібліотек, і нове Положення про шкільну бібліотеку, і практично реалізували проект перетворення шкільної бібліотеки в сучасний ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР школи – проект «ШБІЦ». При цьому, на чільне місце висунули НОВІ ЗАВДАННЯ (функції) бібліотеки. Це те, про що сьогодні пишуть німецькі бібліотекарі!)
Отже, ми НЕ ВІДСТАЛИ від вимог часу, і можемо з гордістю говорити, що українські шкільні бібліотеки готові до новітніх викликів. Тепер справа за впровадженням вже готового у практичну роботу.
У жодному разі не можна говорити про ліквідацію бібліотек у школі. У відповідь на такі розмови і наміри слід висувати готовий проект перетворення бібліотек на інформаційні центри (ШБІЦ). А далі разом з директорами шкіл сміливо рухатися по шляху інновацій.
Те, про що пишуть німецькі бібліотекарі,
лише підтверджує правильність вибраного нами шляху!
_____________________________________________
Ю. Зражевський, керівник проекту
«Інформаційне забезпечення загальноосвітнього навчального закладу»
