Що робити зі ЗНО?

     Один із засновників, «батько» ЗНО І. Лікарчук висловився щодо негативних тенденцій в його проведенні, вказавши на чинники, які «гальмують» розвиток доброї справи. Водночас він вніс свої пропозиції, які кроки необхідно зробити для реформування ЗНО.
     Узагальнюючі тези звучать так:

     «…Це не весь перелік моїх аргументів. Але це — найбільш суттєві. Однак виникає одне запитання: «Чи не свідчить зазначене вище про необхідність відмови від ЗНО?».
     Відповідь однозначна: «Ні, не свідчить. Але свідчить про те, що тривожний дзвінок стосовно долі ЗНО уже лунає. І якщо в найближчі 1-2 роки не будуть вжиті серйозні заходи щодо реформування системи, то вона стане справжнім гальмом у розвитку освіти України. З усіма наслідками, що із цього витікають».

     «…Саме тому, що я маю честь бути одним із «батьків ЗНО», я не хочу, щоб моя «дитина» пішла в забуття. Дитя, образно кажучи, виросло із дитячих штанців. А їх на нього продовжують натягувати. І вони тріщать по швах...
     Тому і не втомлююся говорити і писати про необхідність серйозного реформування ЗНО. Тим більше, що сьогодні така можливість є. Як ніколи, за останні чотири роки...».

Від редакції:
     Смілива і своєчасна заява «батька ЗНО», вона робить честь автору. Надто важливо, що прозвучала з вуст того, хто створював ЗНО. Проблема означена, озвучена, одначе не знайшла відгуку серед фахівців — і тиша! Чому мовчать МОН, Український центр оцінювання якості освіти, педагогічна спільнота? Чекаємо…

     Повний текст посту можна віднайти за посиланням http://osvita.ua/blogs/63871/