Слово про освіту
Ви кажете, що у радянські часи готували хороших фахівців технічної галузі («дуже хороших», додає Володимир Іванович). Наскільки складно зараз знайти кваліфікованих робітників, майстрів, інженерів і так далі?
– Хороше питання. І воно проблемне… Професійно-технічна освіта випускає слабких і дуже часто недисциплінованих робітників. Тому ми перенавчаємо самотужки. Якщо говорити про інженерні кадри, то проблема колосальна! Наша обов’язкова вимога — знання англійської мови. Без цього ми не можемо відправити спеціаліста на навчання, він не може брати участь у міжнародних нарадах, веб-конференціях і так далі. Тобто він не може розвиватися!
Загалом, якщо говорити в контексті інженерних знань, то з 15-20 випускників можна вибрати 1-го. На щастя, в останні 7-8 років нам вдалося знайти хороших інженерів, які чудово знають нашу технологію та вже добре оволоділи англійською.
Від редакції:
Дарма, що тут мовиться про професійно-технічну освіту. Проблеми, про які говорить виробничник, мають свої коріння в середній освіті — це недоліки професійної підготовки (знаннєвий багаж, і виховання особистих якостей людини. Зауважимо, що нині, при прийомі на роботу, друга проблема (виховання) висувається на перше місце випереджаючи професійну складову.
Наведене спостереження неодноразово підтверджується життєвими прикладами. Нещодавно знайома звільнила працівницю бухгалтерії за порушення трудової дисципліни. Але дивує не сам факт порушення, а реакція звільненої на дії начальника. Виявляється, що молодий фахівець не сприймає вимоги щодо дотримання встановлених на підприємстві правил. Інший приклад, кадровик не зміг вибрати достойного працівника з 80-ти претендентів. Причина — не готовність до роботи, головним чином через прояв негативних особистих якостей вже на співбесіді.
Придивіться до об’яв про набір працівників, де часто насамперед декларуються: дисциплінованість, уважність, зібраність, врівноваженість тощо. Ці риси людського характеру часто стають визначальними для кар’єри претендента.
На жаль, освітяни, готуючи молодь до самостійного життя, всіляко намагаються відцуратися від виховного процесу, перекладаючи відповідні обов’язки на батьків. Але й батьки далеко не завжди вправляються з вихованням. Не забуваймо, вони — вчорашні випускники, вихованням яких школа не надто переймалася. Все частіше виникають конфлікти між вчителями та батьками. Утворюється замкнене коло. Школа постає на порозі нових проблем.
|