Бібліотекар — педагогічний працівник?

     Наш дописувач з м. Херсона Тетяна ХАЙКО запитує: «Дуже прикро, що шкільні бібліотекарі працюють з дітьми. беруть участь у виховній роботі школи, проводять бібліотечні уроки і виведені зі штату педагогічних працівників?????!!!!! Як це може бути?»

     Питання потребує ґрунтовного пояснення. Тут наведемо тут лише деякі аргументи.
     Шкільна бібліотека у своїй роботі керується методичною нормативною базою, яка створена Міністерством культури для публічних бібліотек. При цьому не приймаються до уваги ті відмінності та особливості, які притаманні саме шкільній бібліотеці. З часом ці відмінності проступають все більш виразно.

     Так, основний фонд шкільної бібліотеки на сьогодні майже повністю «обмілів» — надходжень нової художньої літератури практично немає. Зникає одна з основних функцій бібліотеки — читацьке обслуговування.
     Робота з фондом підручників не може бути переконливим аргументом в діяльності підрозділу. Тут маємо сезонні операції з видачі-прийому підручників та їх обліку. Цього явно недостатньо для повного річного завантаження бібліотекарів.
     Спроби заповнити прогалини через культмасову роботу носять не системний характер, не спрямовуються державою, часто витікають з ініціативи самих бібліотекарів.

     У цілому — не проглядаються переконливі аргументи для віднесення бібліотекаря до категорії педагогічних працівників. Більше за те, над бібліотекою нависає загроза закриття. Подібне виразно демонструється на прикладі сільських публічних бібліотек, та й міських теж.

     Отже, для збереження бібліотек потрібно рішуче змінити їх функціональне призначення, а за цим і зміст роботи самих бібліотекарів. Новий зміст має бути наповнено діяльністю, яка насамперед орієнтована на оперативну і безпосередню реалізацію НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ. Для цього потрібно облишити нинішній концепт «КНИГА» і перейти до нового для себе концепту «ІНФОРМАЦІЯ».
     Цим, по суті, маємо перетворити бібліотекаря в інформаційного адміністратора з педагогічними функціями. Бібліотека, як інформаційний центр, займе принципово інше місце в шкільній структурі і педагогічний колектив радо прийме нових колег до своєї спільноти. Ось тоді і відкриємо собі шлях до вирішення питання категорії бібліотекаря як педагогічного працівника. Зроблене стане вагомими аргументами і для чиновників, які вирішуватимуть це питання.

     Особливістю такого підходу є те, що бачення перспективи і потреби в шкільних бібліотеках має бути сформульовано «ЗНИЗУ», тобто самими бібліотекарями (згадайте «Спасение утопающих…»). Ми ж звикли очікувати рішень «ЗВЕРХУ» від чиновників.

     Тож давайте працювати вже зараз у визначеному напрямку.

Ю. Зражевський, керівник проекту
«Інформаційне забезпечення загальноосвітнього навчального закладу»