Про освітні виклики сучасності
Найголовніший виклик для освітньої системи — персоніфікувати підхід до набуття знань так, щоб учні не втрачали час як найдорожчий ресурс дарма (тут і далі виділення тексту наше – Ред.).
У школах слід потурбуватися про активне впровадження адаптивних технологій навчання. Адаптивне навчання — модель, головною ідеєю якої є підлаштування під здібності, вміння та навіть під настрій кожного учня. Якісна програма навчання має бути індивідуалізована: треба опиратися на базові знання учнів, враховувати періоди активності та стомлення дитини.
Ще один важливий виклик — змалечку навчати дітей працювати з інформацією. Це суттєво полегшить процес навчання, а в майбутньому — роботи. Нас закидують гігабайтами інформації з різних боків, інформаційне навантаження в сучасному світі — шалене. Часом здається, що все, що тобі треба знати, і так є у твоєму смартфоні.
Ось тут і ховається небезпека. Треба навчити дітей відшуковувати дані швидко й відкидати зайве. Тут головне — знати, де шукати. Важливо критично відбирати інформацію, спираючись на надійні джерела, а також розрізняти релевантну інформацію та використовувати її з максимальною користю.
А серед ризиків, які загрожують освіті — поверхневість знань та невизначеність сучасного покоління. Молодь не завжди знає, як і де застосувати отримані знання. Адже векторів діяльності багато, і вчорашні студенти часто губляться між ними, не в змозі відшукати свою доріжку.
Від редакції:
Цікаві і системні думки висловив автор. Кожна із них (виділено в тексті) потребує поглиблення і тлумачення. Але сказане, безмовно, є перспективним поглядом на освітні виклики.
|