Про роботу з навчальним матеріалом і порожні бібліотеки
Від редакції:
Професор Г. Клочек у своєму дописі констатує низьку заповнюваність читацьких залів українських університетських бібліотек і високу заповнюваність залів американських бібліотек. Причинами такого явища він бачить плагіат, форму роботи з навчальним матеріалом, мотивацію.
І хоч авторський виклад стосується університетської освіти, форма роботи з навчальним матеріалом прямо стосується також освіти шкільної. Зокрема,- роботи з електронними та друкованими (книгами) джерелами та її впливу на формування освіченої особистості. Пропонуємо кілька витягів з прямої мови та відповідей автора на свої ж запитання
«Звернімо особливу увагу на …цифри: 10 сторінок реферату потребує ВИВЧЕННЯ (не прочитання!!!) 28 (!!!) книжок. У цьому співвідношенні знаходиться головна причина не лише КРУГЛОДОБОВОЇ наповнюваності бібліотеки в кампусі Гарвардського університету, а й один із головних чинників успішності тамтешньої освіти. Між опрацюванням паперової книжки та знайомством з її електронним еквівалентом існує величезна, нами ще не усвідомлювана різниця (виділення наше. – Ред.). Але про цю різницю дуже добре знають студенти Гарварду.
Писання дослідницького есею вимагає високої мовно-писемної культури. А який у нас зараз її рівень?
Він катастрофічний. Причому, з року в рік погіршується. Це знає кожний викладач, який консультує написання курсових, дипломних, магістерських і навіть кандидатських робіт.
Причина?
Шкільні програми з літератури складені так, що для написання письмових творів, які мали б розвивати культуру письмового висловлювання, просто немає часу. При складанні ЗНО в останні роки кожний десятий випускник школи залишив сторінку, відведену для написання есею, не заповненою.
Який вихід бачиться з цієї непростої ситуації?
Проблема дуже складна. Головне, вона погано усвідомлена. Про її вирішення ніхто не задумується. Вона не вивчається, не пропонуються шляхи її вирішення…
Все сказане – матеріал для роздумів.»
|
Звернімо увагу на позначену професором величезну різницю між опрацюванням паперової книги і знайомством з її електронним еквівалентом. На тлі активних зусиль МОН України на шляху до електронної книги такі висновки являються застереженням – на нашу думку, досить вагомими і доцільними. Автор зауважує, що проблема складна, на сьогодні погано усвідомлена. Хоч «відлуння» негативних наслідків роботи молоді з електронним навчальним матеріалом вже тепер доноситься від роботодавців.
Отже, це проблема, вплив якої на навчальний процес з часом наростатиме. Тому її потрібно вирішувати вже зараз, не очікуючи тяжких наслідків.
______________________________
|