Чому талановита молодь тікає зі школи?

     Одна моя продвинута випускниця гімназії з педагогічною освітою, яка хутчій чкурнула зі школи, відповіла мені на це запитання (чому тікає…- Ред.) дуже просто:
     − Вікторе Володимировичу, ну ви ж самі нам на риториці цитували Уоррена Баффетта: «Якщо ви перебуваєте на судні, яке постійно протікає, правильніше спрямувати зусилля на пошук нового судна, а не на латання дірок».
     Що їй відповісти?! Шукаю нову цитату, яка б її надихнула до праці в школі.

     P.S. Усвідомлення громадською думкою сьогоднішньої ситуації в освіті як проблеми не відповідає ні її масштабам, ні загрозам, які вона нам несе (тут і далі виділення наше – Ред.). Сталася катастрофа! «Титанік» старої освіти, з пропоротим айсбергом цифрової епохи корпусом, ось-ось потоне, а ми, замість того, щоб розпочинати операцію з порятунку пасажирів та екіпажу, продовжуємо вирішувати проблеми: латати дірки судна, яке приречене втонути.

     Для того, щоб мінімізувати втрати, слід визнати, що стару пострадянську систему шкільної освіти врятувати неможливо та й не потрібно. Тож, треба діяти відповідно до усвідомлення того факту, що ми знаходимось у ситуації катастрофи. Спускати «шлюпки» на воду і гребти до незвіданих берегів нової освіти України. Для когось "шлюпкою" стає домашнє навчання, для когось приватна школа, для когось Online курси на кшталт Coursera, а хтось на місці традиційної школи "на маленьком плоту сквозь бури, дождь и грозы, взяв только сны и грёзы, и детскую мечту" таки збудує "школу, яка не школа"...

Ю. Зражевський