|
Валентина Фарварщук
Це крик ДУШІ!
Юрій Зражевський
Нам пора переходити від криків до конкретних справ, не чекаючи на допомогу чи розуміння з боку чиновників. Слід самим напрацювати програму дій і рухатися вперед. Інакше будемо чекати "з моря погоди" ще 25 років. Проект "Шкільна електронна бібліотека "ШБІЦ-інфо" саме і розрахований на самостійні зусилля і спрямованаий на прорив у роботі шкільних бібліотек. На жаль, у наших умовах, це єдиний реально можливий шлях врятувати шкільну бібліотеку, перетворивши її на інформаційний центр.
Галина Іванчишина
Наша, роками відшліфована, звичка — виїжджати на голому ентузіазмі! Самі знайдіть, придумайте, зробіть. Піди туди, не знаю куди…
«Що, зробили? Попри все? І як це вам вдалося? Ну добре, молодці! Зекономили нам кошти. Але грошей вам не вистачає, тому мінімалка, без доплат. І на 2 тижні за свій рахунок. Але ви старайтесь, працюйте, впроваджуйте. Обов'язково підвищуйте свою кваліфікацію, але за власний рахунок, бо ви ж не педагоги...».
Одна моя колега взяла і підрахувала, скільки у неї йде власних коштів на роботу. Виявилось — місячна зарплата! Про приміщення — це взагалі окрема тема.
Але ідея створення ШБІЦ цікава. Тож зробимо, впровадимо. Як завжди. Якщо вистачить терпіння. Бо все частіше так хочеться плюнути на все,
розвернутися — і... світ за очі.
Юрій Зражевський
Закликаю на майбутнє дивитися з оптимізмом. Головне — правильно визначити мету і шляхи її досягнення ("світло в кінці тунелю"), а також мати бажання змінюватися. Це дійсно незвична, нова робота, слід потрудитися. Тих ентузіастів, хто шукає і готовий працювати, запрошуємо на Фейсбук-сторінку "Шкільний бібліотечно-інформаційний центр", де у новому році разом будемо робити практичні кроки у визначеному напрямі.
Галина Іванчишина
Дякую, пане Юрію. Стежу за цією сторінкою. Підтримую Ваш проект. І взагалі, я за все нове і прогресивне. Люблю свою роботу, як і більшість моїх колег. Але вважаю реалії, в яких ми зараз знаходимось, просто знущанням і над нашою професією, і над самою людською гідністю. І ніякий наш оптимізм і ентузіазм не зможе змінити цю ситуацію, доки будуть керівники, які заявлятимуть: "Та кому потрібна ваша бібліотека!". Тому, що бібліотекарі в наших школах — це обслуговуючий персонал з вищою освітою.
Юрій Зражевський
Ми маємо переконати, насамперед, бібліотекарів "самих себе зробити" (обмовлюся — тих із них, хто бачить проблеми і готовий працювати). Це означає, що слід проглянути далі, бачити більше, ніж чиновники, підготуватися до тих складних завдань, які вже постають перед школою. Керівники всіх рангів рано чи пізно до них прийдуть і будуть змушені ці завдання вирішувати. Отже, необхідно діяти на випередження.
Враховуючи все зростаюче значення інформації, пряму причетність до неї бібліотекаря, — він має зайняти провідне місце в освітньому процесі. Вже зараз є випадки призначення бібліотекаря заступником директора з інформаційних питань (в Росії).
Бібліотекар стане інформаційним адміністратором, а бібліотека - інформаційним центром. І повірте, відношення до фахівця докорінно зміниться, а за цим зникне потреба стояти "з протягнутою рукою" — питання зарплати вирішиться. Шлях тернистий, потребує зусиль, праці — у кожній школі він долатиметься по-різному, але маємо його пройти.
Тішить те, що вже сьогодні до нас звертаються голови об'єднаних територіальних громад, які реформування шкіл хочуть розпочати з реформування бібліотеки. Це і обнадіює.
Галина Іванчишина
Можливо щось колись і зміниться. І навіть у селах. Де елементарно бракує класних кімнат (не кажучи вже про спортзал) і діти навчаються у приспособлених приміщеннях, відремонтованих силами дирекції і небайдужих батьків. І, якщо найближчим часом знову постане така проблема, то єдиним ще не зайнятим під клас приміщенням є бібліотека. На мою думку, якщо щось і зміниться, то уже не в цьому житті. Та й немає вже сили безрезультатно "лупати сю скалу"
Хочу додати, що навіть в таких умовах маю у бібліотеці компютер. Старенький, слабенький, викинутий у школі, відремонтований моїм сином. Є і доступ до мережі Інтернет, безлімітний і безплатний. Правда, для цього я і люди, які мені допомагали, трудились 2 роки. Без жодної підтримки з боку дирекції школи, сільського голови. Треба ще принтер. І я б пішла "з простягнутою рукою "по підприємцях, але цього літа практично всі вони гарно вклалися в переобладнання шкільної майстерні в клас, щоб 1 вересня було де посадити дітей. Тож ні. Та й кому вона треба, та моя бібліотека.
Юрій Зражевський
Знаю про описані проблеми. Найбільшою є не розуміння керівниками значення інформації, недооцінка її як джерела знань. Якщо Ви замість слів "книги, бібліотека" будете вживати слова "інформація, центр", думки керівника будуть змінюватися. А хто ж сьогодні скаже, що інформація не потрібна? Посилання на інтернет є необгрунтованим і непрофесійним.
Пам'ятаймо, що головне у нашій справі — донести потрібну і якісну інформацію до дитини. Тому, передбачаючи всілякі труднощі на місцях, ми створили електронну систему, яка "обходить" перепони і адресується кінцевому споживачу. Це означає, що вона може експлуатуватися в будь-яких умовах, є індивідуально орієнтованою. Навіть якщо в школі немає бібліотеки (бібліотекаря), вона виконуватиме інформаційні завдання. Для малокомплектних шкіл, філій опорних маємо вирішення проблеми бібліотечно-інформаційного обслуговування.
______________________________
|
