Про повагу до вчителя

     <…>
     Хтось лише нещодавно закінчив навчання, хтось іще продовжує гризти граніт науки, а у когось уже діти отримують чи то середню, чи то вищу освіту. Можна сказати, що все життя людини так чи інакше обертається навколо освітнього процесу, і вчителі практично увесь час знаходяться в орбіті нашого життєвого коловороту. Здається, що люди цієї непересічної професії мають користуватися повагою кожного, але, на жаль, усе зовсім не так, бо на сьогодні ставлення до вчителів у нашому суспільстві межує зі зневагою.
     Чому так сталося? Щось трапилося з суспільством? Чи, можливо, щось сталося з вчителями? Чи причина такої зміни у ставленні до людей, які не лише навчають дітей, але й виховують їх, криється в тому, що світ стрімко змінюється і вчитель вже не є тим носієм унікальних знань, яким він був ще навіть у минулому столітті?

     <…>
     Отже виникає закономірне питання, чи є сьогодні можливість відновити повагу до вчителів? Можливо, новий Закон «Про освіту», про який так багато говорили і який нарешті має запрацювати, зможе поступово відновити престижність цієї професії й повернути повагу до представників цієї професії?
     Чесно кажучи, не хочеться сумніватися, що саме так і буде, але, як казав один із комедійних героїв, «Мене гризуть смутні сумніви».

     <…>
     Безперечно, загальне покращення якості освіти поступово поверне частину престижності професії й тієї поваги до вчителів, якою вони користувалися колись, але очікувати, що все стане так, як в минулі часи, не варто.
     Світ змінився! (тут і далі виділення наше. - Ред.)
     Учитель більше не є єдиним носієм знань, а це означає, що унікальна й незамінна професія частково назавжди втратила свою престижність. А щодо поваги, то справжню повагу повертатимуть не закони, а люди, які прийдуть у цю професію.