ДІАЛОГ НА СЕРПНЕВІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ

     Учора відвідав серпневу педагогічну конференцію освітян м. Києва (21-22 серпня, Київський педагогічний університет імені Б. Грінченка). Моїм випадковим співрозмовником стала вчитель-предметник однієї з міських шкіл, яка має 50 років педагогічного стажу. Відбувся такий діалог.

Ю.З. Як би ви окреслили проблеми, що турбують учителя в ході реформування освіти?

Вчитель. Їх багато. На жаль, ці проблеми дещо відірвані від того, що нині роблять реформатори. Хотілося б більше конкретних справ, причому, не очікуючи прийняття головного закону про освіту.
     До прикладу, дошкуляє низький (іноді катастрофічний) рівень підготовки підручників. Мені здається, слід невідкладно звернути увагу на підбір авторських колективів для їх творення. Це серйозне питання. Чи вдасться нам віднайти хороших авторів? Адже потрібен особливий талант і високий професіоналізм. Чи залишилися у нас такі фахівці?

Ю.З. Що б ви ще означили?

Вчитель. Не підготовленість учнів до сприйняття навчального матеріалу.

Ю.З. Як розуміти слово «не підготовленість»?

Вчитель. Діти змінилися, і не в кращий бік. Доволі часто вони не готові у своєму віці сприймати навчальну інформацію, яка подається на уроці. Таке враження, ніби вони «випадають» із життєвого контексту, існують в якомусь іншому світі. Добавлю, загальна ерудиція кульгає, у багатьох відсутня здатність аналізувати, давати оцінки навколишнім подіям, висловлюватися, просто викладати свою думку.
     Звісно, це відноситься не до всіх дітей. Але якщо раніше у моїй практиці «важких» дітей траплялося не більше 30%, то нині їх вже близько 70%. З класу може повноцінно вчитися лише 6–8 дітей (я не запитав, яка загальна кількість дітей в класі, але в київських школах їх близько 30 — Ю.З.)

Ю.З. У чому ж, на вашу думку, причина такого становища?

Вчитель. Я б назвала такі причини: діти не читають, телевізійна продукція низької якості. В останні десять років на розвиток дитини особливо впливає захоплення комп’ютерами, гаджетами, соціальними мережами тощо. Це істотно впливає на загальну готовність дитини до навчання, не створює необхідного знаннєвого базису, з яким школяр приходить до класу і на який спирається у засвоєнні нового навчального матеріалу. Це і є та непідготовленість, про яку я говорила.
     Можу сказати, що за моїми спостереженнями, електронні технічні засоби наносять велику шкоду дітям. Вона, в цілому, переважає те позитивне, що дають технічні можливості. Коротко кажучи, електронні засоби «отупляють» дитину.

Ю.З. Ваші слова підтверджують роботодавці, які дедалі частіше скаржаться на інтелектуальний рівень молодих людей. У виробничій практиці сьогодні конче потрібні відповідні якості особистості. Розумові здібності не розвиваються, натомість заміщуються механічним копіюванням і компіляцією чужих думок, частіше з інтернету. Такий працівник не здатний продукувати нове, оперативно приймати нестандартні рішення. Тому, іноді кандидатів на посаду багато, а вибору немає.
     Мені здається, нам потрібно вже в школі звернути на ці проблеми підвищену увагу. А особливо такі тривожні сигнали мають турбувати батьків.

Вчитель. Я з вами погоджуюся.

Ю.З. Ви противник застосування ІКТ в освітньому процесі?

Вчитель. Я б так не сказала. Але використання ІКТ у школі має бути виваженим, обережним і обгрунтованим. У цьому зв’язку, викликають застереження наміри міністерства масово застосовувати електронні тексти підручників у навчальному процесі. Тут досить одного простого аргументу: спробуйте самі по них учитися, сидячи на екраном комп’ютера кілька годин!
     Батькам радила б істотно обмежувати використання електронних пристроїв у вільний час, замінюючи їх читанням, прогулянками, живим спілкуванням тощо. Розумію, що це нелегко, адже комп’ютер надто зручний засіб, щоб зайняти дитину, аби вона не заважала. А сама думка про те, що дитина вчиться з комп’ютером чомусь потрібному, часто є сумнівною. Діти найбільше зайняті комп’ютерними іграми, які приносять мало користі.
     Така моя думка.

Ю.З. Дякую за розмову!

______________________________

Від автора.
      Мені видається, що цей діалог буде цікавим багатьом небайдужим до дитячих проблем, а тому стосується нинішнього реформування освіти. Постає необхідність зміни починати невідкладно, вже сьогодні, не очікуючи на нормативні врегулювання. Вочевидь, доведеться це робити і вчителям, і батькам самостійно (знизу).