Про виховання

     « …Не випадково Путін, зустрічаючись з класними керівниками російських шкіл у Кремлі, сказав, що здобуття знань – це другорядне в порівнянні з вихованням у дітях патріотизму.»

     Від редакції:
     Ця коротка фраза про багато говорить.
     1. Насамперед звернемо увагу на рівень обговорення проблеми виховання патріотизму підростаючого покоління – цим особисто опікується президент держави.
     2. Проблема дебатується з безпосередніми виконавцями виховної функції - класними керівниками. Це означає, що питання виховання доносяться і стають предметом для вирішення на президентському рівні. Якщо додати, що в Росії здійснюється ціла низка інших комплексних заходів з роботи з молоддю, то це свідчить про підвищену увагу до проблеми з боку керівництва держави.
     3. Виховання патріотизму дітей поставлене на перше місце в ієрархії пріоритетів. Навіть на збиток навчальному процесу.

     Узагальнюючи оцінки для нашої освітньої системи, можна висловити наступне. Винесення проблеми виховання підростаючого покоління на передній рубіж освітньої системи не є новиною. Про це постійно говорили наші знані педагоги: Г. Ващенко, Б. Грінченко, С. Русова, В. Сухомлинський та інші. Особливого значення виховання набуває для молодої держави, яка тільки-но становиться (з великим запізненням).
     Хоч росіяни більше опікуються патріотичним вихованням, та нам, в Україні, слід бачити проблему значно ширше, не обмежуючись прийняттям окремих спрямованих програм. Та й патріотизм – це лише частина особистісних якостей молодої людини.
     Отже, слід говорити про державну функцію з виховання, і докладати зусиль з її наповнення та розвитку. У жодному разі не можна погоджуватися з тенденціями «витіснення» цієї функції з життя школи, спробами повністю перекласти відповідальність педагогів (держави) на плечі батьків.
     Але це тема окремої розмови. Думаю, що вчителі вже сьогодні відчувають її актуальність.

Ю. Зражевський, керівник проекту