Cайт Українського інституту нормативної інформації
Разрыв

Повертаємося до шкільних бібліотек

    Війна виразно вказує на одну з головних її цілей для Росії: впровадити в Україні принципово нову гуманітарну освіту, яка базується на засадах «російського світу». Звідси заперечення української мови, літератури, історії, культури. Звідси погроми в бібліотеках, знищення підручників, україномовної літератури, впровадження своїх освітніх програм, повалення пам’ятників, пограбування музеїв тощо.
    Виявляється, що для росіян «разница» таки існує, на відміну від українського «какая разница?». А що ж ми можемо протиставити?

    Інформаційним осередком у школі є бібліотека. Вже 30 років нас водять «по пустелі» в пошуку нових цілей і завдань шкільної бібліотеки. Провідники не можуть, а радше не хочуть, чітко їх сформулювати, спрямувати роботу підрозділу в напрямі сучасних дитячих потреб.
    Натомість придумують, запозичують дещо із практики публічних бібліотек: намагаються перетворити шкільні в своєрідні кімнати для відпочинку та розваг. Тому важливими елементами такого підходу стає придбання меблів, оформлення сучасного інтер єру, комп’ ютерів для ігр, рідше – літератури сумнівного рівня.
    На перший погляд, ніби й добрі справи, — тішимося новому і красивому. Але в шкільних бібліотеках маємо насамперед враховувати інтереси і потреби ДІТЕЙ. Для нас має бути важливим, яку і якої якості інформацію пропонуємо дітям, вкладуємо їм в голови. Саме це є сьогодні центром воєнної боротьби, саме це має бути в центрі уваги всіх, хто причетний до української шкільної бібліотеки. Іншими словами, спершу наповнення бібліотеки змістовною літературою, інформацією, налагодження нових форм роботи, а вже потім – меблі та інше.
    Цей концепт має бути покладений в основу оцінки роботи бібліотеки.

    Тридцять років шкільні бібліотекарі очікують ─ очікують розуміння чиновниками нових завдань у роботі з дітьми, своїх фахових проблем. Та «віз і нині там». Прогнозуючи таке становище, в 2011 році ми висунули пропозицію реформування бібліотек своїми силами. Протягом останнього десятиліття створили проєкт «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр» (ШБІЦ). Чимало бібліотекарів радо відгукнулися на нове, побачили «світло в кінці тунелю». Та все зупинилося за фактом відсутності коштів для інновації.
    Важко сприймати на віру названу обставину. Для цього треба відповісти хоча б на питання, чому щорічно органи управління освітою повертають у державний бюджет близько 6 млрд. грн. невикористаних протягом року коштів (за свідчення Рахункової палати). Виникають й багато інших запитань щодо освітянських витрат з місцевих бюджетів.

    Не зважаючи на прийнятий закон «Про освіту», розпорядником фінансових ресурсів до сьогодні залишаються органи управління освітою. Тобто, рішення приймаються чиновниками. Це і створює величезну проблему. У ланцюжку бібліотекар – директор школи – нач. відділу освіти – голова територіальної громади (голова місцевої ради) потребу визначають два останні посадовці. Від їх розуміння місця і значення бібліотек в освітньому процесі залежать, по суті, зусилля з реформування важливих для держави складових освіти.

    Приймаючи до уваги реалїї воєнного стану, потреби сьогоднішні, а особливо завтрашні у становленні навчальних закладів після кривавої бійні, ми вирішили повернутися до проєкту ШБІЦ, оновити його, назвавши проєктом «Сучасна шкільна бібліотека». Оновлення полягає в доукомлектуванні кабінетної поставки ШБІЦ книжковим фондом сучасної літератури для 1-4 та 5-9 класів, а також додатковим оснащенням електронної частини (АБІС «ШБІЦ-інфо» та «ШБІЦ-облік») трьома новими автоматизованими системами професійного розвитку педагогічних працівників і дитячого читання.
    Важливо те, що відтепер сучасна шкільна бібліотека може поставлятися для шкіл будь-якого ступеня – початкової, основної, старшої, або їх комбінацій.

     З пропозицією поставки нової бібліотеки ми звернутися до управлінь (відділів) освіти міських, сільських, селищних рад. Надаємо для ознайомлення нашим читачам відповідний лист. Маємо надію, що відгукнуться чиновники, які оцінять інновацію і забезпечать її поставку до шкіл громади.
    Водночас звертаємося до наших читачів з проханням довести зміст цього листа до відома директора школи, керівників відділу освіти, голови територіальної громади.

Керівник проєкту Ю. Зражевський