Якість освіти. Виміри

     Кілька років спостерігаю за тією метушнею, котра називається «розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освіти в…». І чим далі, тим більше й більше утверджуюся в думці, що ця «внутрішня система» є не що інше, як велика і гарна мильна булька. Придумана чиновниками для того, щоб за командування її «розбудовою» отримувати зарплату. Між іншим, гарну зарплату.

     Якщо в закладі освіти є професійно грамотний керівник, професійний педагогічний колектив, засновник виявляє належний рівень турботи про заклад, є учні, які хочуть вчитися, – то такий заклад буде забезпечувати належний рівень освіти. Так було, так є і так буде. Незалежно від того, існує в цьому закладі т. з. «Внутрішня система забезпечення якості освіти» чи не існує.

     Цей висновок можу підтвердити десятками прикладів. І не маю жодного прикладу, який би мене переконав у тому, що відсутність «внутрішньої системи забезпечення якості освіти» є причиною того, що заклад цю якість не забезпечує. Тим більше, що ніхто достеменно не знає, як і чим ту якість виміряти. Хоча б для того, щоб сказати: забезпечується вона в кожному конкретному випадку чи не забезпечується.

     Як наслідок – четвертий рік пускаємо мильні бульки. Страшенно коштовні для державного бюджету.

Від редакції:
     Важко в чомусь не погодитися з автором. Відповідаючи на питання: чим (ким) визначається якість освіти, хочеться сказати:КАДРАМИ. Добавимо – педагогічними. Результати в освіті, на нашу думку, проявляються не стільки навчальною майстерністю вчителя, скільки педагогічною. Так було завжди в українських школах.
     Якість освіти розпочинається з особистості директора школи. Сьогодні з впевненістю можна ставити знак тотожності між хорошою школою і директором. Корпус директорів слід спеціально готувати. Тут мало конкурсів (вчорашній день), потрібні висококваліфіковані менеджери. Тоді не доведеться «виписувати» директорів з-за кордону, як нині діють деякі приватні школи.
     Для «народження» нових директорів потрібно надати їм багато реальних прав і свобод у своїх діях. Найголовнішими з них є фінансова незалежність школи від органів управління освітою. Тоді ми побачимо в стінах школи найкращих педагогів, які будуть творити чудеса.
     Школа впевнено стане на шлях самоуправління і якість освіти проявиться одразу. Важливо, щоб згадані права і свободи не залишилися лише деклараціями в законі про освіту.

 

______________________________