Cайт Українського інституту нормативної інформації
Разрыв

Шляхи проектні й реформаторські

     Війна все ж затримує просування проєктних робіт, у тому числі з облаштування сайтів. Доводиться постійно опрацьовувати оперативну інформацію та прогнозувати напрями розвитку освіти. Згідно з цим виникає необхідність коригувати намічене.

     Останнє рішення таке: ми утворюємо два нові сайти. Перший — виключно для директорів шкіл та шкільних бібліотекарів з назвою «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр». Другий, як і намічалося, — для педагогічних працівників навчальних закладів (шкільних і дошкільних) та чиновників місцевих органів управління освітою, Центрів професійного розвитку. Другий сайт має назву «Мережа «ПЕДАГОГ».

     Тепер щодо напрямів розвитку освіти. Раніше нами зазначалося, що дієве реформування української освіти може розпочатися тільки після вирішення політичних проблем в Україні. На жаль, війна не змінила цього висновку. Нас очікує довга і важка боротьба на фронті військовому, а потім така ж — на фронті політичному.

     Та життя не стоїть на місці, а тому і проблеми освіти мають вирішуватися. Їх на собі відчувають насамперед діти і батьки. Управлінські органи освіти (чиновники) залишилися далеко позаду. Тому живий «потік» потреб здобувачів впевнено омиває перепони на своєму шляху і шукає нове русло до широкої дельти освітньої ріки.

     Тут спостерігаємо і репетиторство, і приватні школи, і численні клуби та гуртки для розвитку дітей, й індивідуальні послуги тощо. Усі їх об’єднує одне — платність . Тобто, українська освіта все більше віддаляється від того, що є безоплатною. Стає очевидним, що безоплатна освіта поступово перетворюється на фікцію.

     Для тих дітей, які не можуть оплатити освітні послуги, існує лише один реальний шлях здобуття достойної освіти — САМОСТІЙНЕ навчання. Він складніший, потребує безпосередньої участі і допомоги батьків, принаймні на початковому етапі. Одначе у подальшому дитина набуде таких якостей і навичок, які дозволять у школі та у подальшому досягати значно вищих результатів у порівнянні з тими, хто працює у звичному режимі. Така освіта стане твердим підґрунтям для продовження навчання як в українському ВНЗ, так і за кордоном.

     Саме на самостійне навчання дітей спрямовані наші проекти й робочі зусилля. У такому призначенні вони є перспективними. Тож нашими найпершими партнерами мають стати школярі та їх батьки.

     Існує одна проблема в освітній галузі, яка зачіпає як комунальні (державні), так і приватні навчальні заклади. Можна означити її як КАДРОВУ. У нас катастрофічно не вистачає вчителів (а краще — педагогів) високого професійного рівня. Навіть у приватних закладах, де заробітна плата може значно перевищувати рівень оплати в комунальних, достойних педагогів не вистачає. Цим гальмується розвиток приватних закладів.

     Проблема підготовки педагогічних кадрів є надзвичайно актуальною і потребує державної участі та адміністративних рішень на законодавчому рівні. Але її вирішення можливе лише після перемоги на політичному фронті.

Ю. ЗРАЖЕВСЬКИЙ, керівник проєкту