Cайт Українського інституту нормативної інформації
Разрыв

Сьогоднішнє бачення і найближчі плани

     Останні спостереження за роботою шкільних бібліотек підтверджують тезу про те, що їм слід перетворюватися в інформаційні центри. Аргументів більш ніж досить — про це говорилося неодноразово. Що стримує цей процес? Відповідь може бути така:

     1) консервативна система управління шкільною освітою, яка базується на бюджетному державному фінансуванні;

     2) відсутність розуміння керівниками навчальних закладів ПРИЗНАЧЕННЯ бібліотеки та її НОВОЇ ролі та місця в освітньому процесі;

     3) кадрова проблема — професійна неготовність бібліотекарів до реформування (трансформації) підрозділу, а також їх вікові показники. Разом це зумовлює відсутність БАЖАННЯ будь-яких змін;

     4) абсолютно викривлене сприйняття більшістю учасників освітнього процесу ІНТЕРНЕТУ як єдиного і достатнього джерела інформаційного забезпечення школи. Це глибоко помилкова позиція.

     З наведених вище 4-х причин пасивності шкільного персоналу найголовнішою є перша. Державне бюджетне фінансування розбестило наших освітян, зумовило патерналістські настрої — «хай нам дадуть», «нам винні…». Але достатньо було змінити джерела фінансування освіти на місцях (з місцевого бюджету), як відразу «море заштормило». Посипалися різні питання, серед яких «наскільки потрібне і обґрунтоване виконання робіт на цій ділянці?» Адже маємо витрачати свої гроші (місцеві), а не чиїсь (держбюджету).

     Вказане питання все частіше задають керівники територіальних громад (місцевих рад) своїм керівникам відділів освіти. Тому-то нині на місцевому рівні проходить тиха «революція», яка стосується структури освітянської мережі: ліквідація, об єднання шкіл, облаштування нової системи професійного розвитку педагогів та методичного забезпечення освітнього процесу, інші перетворення.

     Ці ж процеси зачіпають і шкільні бібліотеки. Над ними все частіше нависає питання щодо призначення підрозділу та ефективності виконання функцій. По-суті, береться під сумнів збереження бібліотек у шкільній структурі.

     Отже, переведення системи фінансового забезпечення освіти на місцевий рівень (крім державної субвенції) зумовило «тектонічні» зрушення в самій її організації. Слід зазначити, що найдошкульнішого удару зазнала освіта нижнього територіального рівня — сільська. Адже відсутність потрібних коштів ЗМУШУЄ терміново шукати відповіді на питання, які давно ставить саме життя. Тому й бачимо підвищену активність в трансформації саме сільської освіти.

     Слід зауважити, що в значно меншій мірі, реформаційні процеси зачепили освіту міського рівня — там грошей з місцевого бюджету поки вистачає. Як наслідок, люди пристосовуються до нових реалій значно повільніше, та й навчилися за довгі роки вправно «відмазуватися» від всіляких ініціатив зверху, особливо від недолугих і не адаптованих до місцевих обставин. Діє принцип «Поки є гроші можна працювати звично».

     Але все тимчасове, життя не стоїть на місці. Потреба в інноваціях зростає, це відчуває кожний директор школи. Хоч процес усвідомлення необхідності нового доходить не відразу і не до всіх. Ось чому, завершуючи активні роботи проєкту «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр», ми вирішили перевести однойменну фейсбук-сторінку та сайт «Інформаційне забезпечення загальноосвітнього навчального закладу» в консервативний режим,

     Надалі обидва ресурси збережуть своє призначення і будуть цікавими шкільним бібліотекарям-новаторам. Інформація на них стосуватиметься купівлі-продажу готових інформаційних продуктів та технологій з облаштування в школах ІНФОРМАЦІЙНИХ центрів. У такій назві центрів (без слова «бібліотечно») ми пропонуємо керівникам закладів розглядати необхідність їх утворення поза форматом бібліотек — розпочати рух до нового «з нуля».
     Водночас для бібліотекарів-новаторів збережеться можливість трансформувати підрозділ, прийняти комп’ютерні технології для прогресивного розвитку своєї справи. Для них збережеться формат «бібліотечно-інформаційний центр».

     Вже писалося, що наші основні зусилля будуть зосереджені на новому проєкті, який називається «Територіальна мережа підтримки професійного розвитку педагогічних працівників «ПЕДАГОГ». Ця робота зацікавить керівників органів управління освітою місцевого рівня. Проєкт запропонує рішення щодо організації освітньої роботи на своїй території (ОТГ, міста), а також форми і засоби професійного зростання педагогічних працівників.

     Під названий проєкт будуть створені електронні засоби комунікацій: сайт і фейсбук- сторінка. Тож запрошуємо наших нинішніх шанувальників стати активними читачами і підписниками нових платформ, Конкретні адреси і посилання будуть оприлюднені додатково.


Юрій ЗРАЖЕВСЬКИЙ, керівник проєкту