Підручники, підручники…

     «Мені здавалось, що я вже давно змирилась з «національними особливостями» викладання англійської у наших школах. Я подумки обняла і пробачила усю цю систему, яку, здається, не змінити і не виправити. Вона схожа на старий будинок, у якому ніколи не буде ладу, бо поки рихтуєш в одному місці, облущується фарба в іншому; поки замінюєш вікна, починає текти дах. З дахом окрема біда. Махнеш рукою і просто носиш відра, аби підставити, де найбільше тече.»

<…>

     «Але от. Вдома я ще й мама. І мене наздогнало невідворотне. Математика для п'ятого класу. Сядьте для певності, бо я цитуватиму: «Щоб перетворити мішане число в неправильний дріб, треба цілу частину помножити на знаменник дробової частини та до отриманого добутку додати чисельник дробової частини; цю суму записати, як чисельник неправильного дробу, а в його знаменнику записати знаменник дробової частини мішаного числа».

     О, ця солодка суміш дзвінких, глухих і шиплячих! Всі розумні слова в одному реченні. Це, між іншим, новий підручник для того покоління, яке вчили у ігровій формі, зацікавлюючи і розважаючи. Тим часом карантин. І розважатись мусить вся сім'я, бо навіть розуміючи суть усіх вище перелічених термінів, сприймати то все одним реченням важко.

     Зараз тут напишуть, що нічого складного, і я перебільшую, бо всі так вчились, і ніхто не вмер. Не вмер, бо у Вас був вчитель, який, як я сину, пояснив то все без правила, намалювавши схему вишивки і назвавши «правилом хрестика».

     Але питання до залу: невже це справді ніяк не можна спростити для дитини і подати в доступній формі, або хоча б коротше? На кого це все орієнтовано? Я вже мовчу про чергування приголосних з підручника української мови. Просто полінувалась то все переписувати.

     Чи то просто гра така: насипати в ліве вухо букв і глянути, скільки з них висипеться через праве, а потім попросити вчителів підрахувати всі, які висипались, і подати звітність? І найприкріше те, що все якось не через голову і без жалю. Не шкода ні вчителя, ні учнів, ні батьків.

     Хтось пише підручники, не розуміючи, що час змінився. Не враховуючи, що діти прийшли з «ігрової форми» і, сказавши А, мусиш вже і Б казати. Зміни в початковій школі не можуть не потягнути за собою зміни в середній.

     Це я до того, що треба вчитись плавати. Всім, хто хоче не втонути у цьому бурхливому морі реформ і покращень. Бо рятувальники ще не готові. Самі розумієте... Поки вийде друком твоя методичка з навчання плавати, поки всім костюми видадуть, поки підтвердять твоє право рятувати потопаючого і оцінять, наскільки майстерно і захоплююче ти це робиш, то хтось вже видасть десять «розумних» підручників...

     Усім, хто вже й зараз захекався гребти, присвячується. Колись на березі, можливо, побачимось, то поговоримо…

Оксана
     Цілком згідна. Мені взагалі іноді здається, що це такий хитрий план. Аби вчити-вчити наших дітей і нічому не навчити. А навіщо рабів вчити?

Горбань
     Усім педагогам, у кого є можливість професійно порівняти підручники 50-х, 60-х років і нинішні, зрозуміло, що переважна більшість нинішніх — макулатура. Тільки марна річ чекати вчителям і учням чогось хорошого від МОНу.

Аскет
     Я бачив за своє життя багато хороших і різних підручників. Вчився сам, вчив інших, вчилися діти , вчилися внуки. Кращих підручників з алгебри, геометрії, фізики, хімії, біології, української мови як підручники кінця 50-х-60 років минулого ст. я не зустрічав.
     Змінити вміст навчальних вправ з української мови, прибравши з кожної сторінки тексти про Леніна. Доповнити новими науковими матеріалами підручники природничих наук і залишити їх на декілька років , а то і десятки років. Видавництво нових підручників кожного року направлене виключно на дерибан бюджету чиновниками від освіти.

СУМ
     Сумно, але авторка порушила дуже глибоку проблему 30-ти років реформ і реформаторів від освіти, які не відали, що творили... а сумний результат видно тепер багатьом! З іншого боку, кожен народ має ту освіту, на яку він заслуговує, яка й визначатиме його майбутнє життя!

______________________________