Закінчилося переформатування підрозділу «Кабінетна поставка ШБІЦ» розділу «Продукти загальношкільного призначення» на нашому сайті (http://libcenter.com...)
     Інформація упорядкована і систематизована для зручного і короткого ознайомлення з великим проєктом «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр (ШБІЦ)». У підрозділі подані документи рекламного, організаційного, фінансового змісту станом на початок 2021 року.

     Бачиться, що зацікавленими читачами стануть директори шкіл, їх заступники з начальної роботи, бібліотекарі. Саме їм спрямовується лист-звернення від 01.12.2020 р., з яким можна ознайомитися за посиланням http://libcenter.com...

     Інший лист (від 03.12.2020 року) звернений до керівників місцевих органів управління освіти і пропонує завчасно передбачити кошти на наступний рік для реформування шкільних бібліотек регіону в сучасні бібліотечно-інформаційні центри (ШБІЦ). З листом можна ознайомитися за посиланням: http://libcenter.com....

     Проєкт завершено. Його просування до шкіл повністю залежить від розуміння керівниками всіх рангів значення інформаційного забезпечення навчальних закладів в інформаційну епоху. Врешті — залежить від їх особистого бажання.

     Запевняємо, зі свого боку ми зробили все можливе для початку активних перетворень. Держава, органи місцевого самоврядування, зі свого боку, виділяють кошти на інновації в освіті, причому немалі. Попит і пропозиція зустрічаються в стінах місцевих органів управління освітою. Саме тут чиновники вирішують, як і на що витрачати кошти.

     Ось чому важливий голос директорів шкіл. Вони, безумовно, стають головними промоутерами реформ. Досягнення відразу видно там, де є хороший організатор, професіонал, активний провідник. Тож погляди звертаються до директора.

     Подальший розвиток проєкту залежить від того, наскільки активно він буде просуватися до шкіл. Поряд з конкретними людьми, часто рушієм прогресу виступає саме суспільство, висуваючи вимоги, і найперше — батьки. Тоді зміни стають невідворотними, зупинити їх не можливо. Отже справа зводиться до чинника часу. Шкода, якщо він буде втрачений.

     Так складається, що в Україні освітянській спільноті нерідко нав’язуються закордонні ідеї, досвід хай і кращих освітніх систем. Це глибоко помилковий шлях. Великий Тарас нас учив «…й свого не цурайтесь». Українська освіта має величезний потенціал до розвитку. У ній слід лише виходити зі своїх особливостей. Адже кожний народ – інший.

____________________