Від редакції:

     Спілкуючись з вчителями, вислуховуючи їх проблеми, часто виникає питання: « А де ж тут учні, їх інтереси і потреби?» Питання наскрізь просвічує стан сучасної української школи, підносить на поверхню найголовніше завдання освіти – забезпечити якісну освітню підготовку УЧНІВ. Отже, учні мають бути головними об’єктами уваги вчителів, які виступають лише виконавцями цього завдання.

     А що є насправді, яке місце в роботі вчителя займають учні?

     Автор статті послідовно склала узагальнені портретні характеристики кількох категорій вчителів, які забезпечують освітній процес: «аксакалів», «методичників», «заробітчан», «пофігістів», «фанатиків». У всіх характеристиках зачіпається згадане вище питання.
     Ми відслідкували авторські виклади відповідей і дійшли невтішного висновку, що учні мало цікавлять вчителів чотирьох категорій. У центрі уваги учні залишаються лише для «фанатиків». Але ж їх все менше і менше – йдуть зі школи. Залишаючи дітей «аксакалам», «методичникам», «пофігістам» та «заробітчанам»… То що діється за стінами школи, куди рухається наша освіта?

     Нижче пропонуємо вибрані зі статті відповіді вчителів на питання:

Де тут місце учням?

Учителі-«аксакали»: Що ви питаєте? Де тут місце учням? Та при чому тут учні?

Учителі-«методички»: Питаєте, де тут місце учням?
А в мене є на них час, за тими паперами-звітами-протоколами-методичками-журналами-бесідами?

Учителі-«заробітчани»: При чому тут учні? Їхня справа — до ЗНО готуватися. Всім відомо — це головна мета роботи школи та всієї освіти. Ану, читайте параграф і конспектуйте.

Учителі-«пофігісти»:
     Звісно, дітки, я з вами надовго, ну, принаймні, поки щось краще не знайду… Та, пофіг. Ой, та кому взагалі це потрібно? Учням? Не смішіть. Скажу вам, освіта — це просто жесть. Тут все таке безглузде.

Учителі-«фанатики»:
     Вони завжди з учнями. Вони живуть ними, для них, заради них…
Крикне на весь голос: «Та що ж ви робите? Давайте просто вчити дітей!», а з усіх боків летить каміння, лайно, ляпаси, штурханці…
     «Фанатики» вимирають… Заносять один одного до Червоної книги освіти й тихо йдуть назавжди. Звільняючи місце тим, хто виховуватиме майбутнє України власним прикладом: «аксакалам», «методичкам», «пофігістам» та «заробітчанам».

______________________________

     P.S. Автор у школі вже не працює. Звільнилася.