Сільська школа. Яка вона?

Лідія

     Найгірше, що немає світла в кінці тунелю! БЕЗНАДІЯ.... коли ти живеш в селі, в якому тільки ФАП та ліцей (400 учнів), сільрада та три магазини.... Якщо звільнишся з цього маразму, то єдиний вихід --Бельгія, Чехія, Польща, Італія... Тому і терпиш вимоги, рекомендації, рекомендації до рекомендацій, які щодня змінюються, робиш вигляд, що все Зашибісь (як кажуть учні). ВИХОДУ немає: грошей на започаткування бізнесу (бо треба було їхати за кордон швидше); машини, щоб добиратися до міста, немає НІЧОГО.
     Так, сільські вчителі винні, що народились в селі, винні, що не вміють бути будівельниками, бізнесменами і т.д. Якщо міські вчителі мають хоча б якийсь вибір, то мені треба покинути сім’ю ( чоловік вже за кордоном і тих грошей вистачає тільки на проживання нашої сім’ї, бо один в полі не воїн) — і їхати світ за очі! ГЕНОЦИД. Та жахливо те, що звільняються і їдуть не найгірші, і ми кожного року шукаємо вчителів, яких не знаходимо, бо хто буде доїздити до села?

Учитель

     А живеш у селі, де малокомплектна школа І-ІІ ступеня, і райво забороняє участь дітей в тих змаганнях, де їх «лапки» не можуть фальсифікувати результат. Коли за те, що підготувала учнів до КЕТ (8 і 7 класи) на уроках та поза, але не репетиторством, а ще й склала всі модулі ТКТ (єдина в районі, хоча не профільний вчитель) і мені за це райво організувало АД.
     Після 2016 року в мене 17, 14,5, 15 годин навантаження. На 9 годин англійської мови молодших класів наймають сумісників. В п’ятий клас діти приходять та не можуть порахувати до 19, маючи 10 балів. Це щоб я більше не змогла підготувати учнів до КЕТ. ...

Лідія

     Немає значення, яке завелике село! Всюди -- БЕЗНАДІЯ! Чудові вчителі, чудові діти, чудові школи, яких принижують від гори до низу: село дурне, вчителі дурні, діти дурні! Це загальнодержавна політика, яка принижує гідність всіх, хто живе в селі! Якщо село хоча б під обласним центром, то ще є можливість змінити роботу. А якщо далеко???
     Ця зневага вбиває вогник у тих, хто ще горить. Приїздиш в місто на семінар чи нараду і слова: " Аааа, ви з села...." Нижчий сорт... Ні забезпечення, ні поваги! Молодь, яка з нашого села йде вчитися у педвузи, на роботу не хоче йти, бо вони хочуть жити вже сьогодні, а не в примарному майбутньому. Отож їдуть мити туалети по всій Європі. Я дуже жалію, що дозволила своїй дочці вчитися в педвузі. Старша пішла на стоматологію і заробляє вже значно більше як я. А що чекає другу дочку? 3 тисячі? 6 тис. через 10 років, 9- через 20? Я надіюся на те, що вона зможе знайти перспективну роботу в місті, чоловік зможе заробити на квартиру. ВСЯ ОСВІТА в цій ситуації...

______________________________