Для чого займатись самообманом?

     «Про прірву…
     Ну давайте чесно. Ми ж наче дорослі та відповідальні люди. Так для чого займатись самообманом?
     Ситуація доволі проста. Якщо дивитись об’єктивно. З одного боку є ситуація з короновірусом. З безглуздими заборонами, з фейковою статистикою, з доведенням всього до абсурду. Зрозуміло, що тут більше політики ніж медицини.
     З іншого боку є повна неготовність української освіти до переходу на онлайн-навчання. Окремі успішні зразки — це лише окремі успішні зразки, і не більше. Відсутність розуміння базових принципів онлайн-навчання, відсутність знань і вмінь у вчителів, відсутність відповідних навчальних програм. Звичайно, є спеціалісти з онлайн-навчання. Але це все дуже локально і аж ніяк не вирішує проблему глобально.
     Отже, насправді дилема проста. Вибір простий. Між продовженням навчання в звичайному режимі і імітацією навчання під соусом онлайн-навчання.
<…>
     Прекрасна перспектива? Ні. Звичайно, ніхто тотально не перейде на онлайн-навчання. Бо немає на що переходити. Але попереду місцеві вибори. Критична ситуація в країні. Тому карантин будуть посилювати і посилювати. Фейкова статистика буде зростати і зростати.
     А що в результаті? У результаті першою жертвою стане саме освіта. Власне, освіта стане ( і вже стала) розмінною монетою політиків.

     Що робити нам всім? Бодай почати говорити чесно. Почати говорити жорстко. І почати відрізняти фейки влади від реального піклування про дітей. Бо інакше вже завтра ми опинимось у такій глибокій освітній кризі, з якою вибратись буде нереально…»

______________________________