Щодо коштів на придбання ШБІЦ
Наші партнери-бібліотекарі часто посилаються на нестачу коштів для придбання «Шкільного бібліотечно-інформаційного центру (ШБІЦ)». Для більшості шкіл це дійсно велика проблема. Причинами такого становища є не реформована система фінансового забезпечення шкільної освіти. Вона, по суті, консервує будь-які можливості господарської та освітньої діяльності навчальних закладів.
Звідки ж очікувати «агентів змін», якщо такі не можуть кроку ступити самостійно? На цю обставину накладається позавчорашня система ведення платежів через казначейство. Ось чому новий міністр освіти і науки України Ганна Новосад зауважує на тому, що приватні ініціативи (підприємства, організації і установи) неохоче працюють з бюджетними коштами напряму. А це означає, що не реалізовується важливий чинник прогресу: державно-приватне партнерство.
Оглядаючи минулі 5 років реформи в освіті слід визнати, що докорінних змін не відбулося, головне — не вирішувалися визначальні й стратегічні питання функціонування галузі. До них, без сумніву, належить реформа фінансової моделі, як найперша.
Якщо порівнювати з реформою медичної галузі, то помилки в освіті вже сьогодні стають очевидними. Адже там зміни розпочиналися саме з впровадження НОВОЇ ФІНАНСОВОЇ МОДЕЛІ. Як наслідок, навіть при нинішніх спробах зупинити реформу в медицині, на її захист стають як пацієнти, так і лікарі (агенти змін). Ця реформа «пішла». З кожним роком для багатьох стає зрозумілим зміст і процес реформи, бачимо перші ефективні результати.
Однак повернемося до фінансів у школі. Якщо коротко висловлюватися, то навчальні заклади «крутяться» хто як може. Головним розпорядником і виконавцем цього процесу є директор школи. Від його особистих якостей залежить результат пошуку джерел фінансування. До таких відносяться: надходження від засновників через відділи освіти; сторонні надходження від спонсорів, з благодійних фондів, гранти, батьківські платежі у фонди, власні (шкільні) кошти, наприклад за здачу макулатури, продажу на ярмарках випічок, дрібних виробів, зроблених школярами (є й таке!) тощо.
Тож найперше, що має зробити директор для придбання ШБІЦ — подати відповідну заявку до відділу освіти для включення в бюджетний план наступного року. Якщо така заявка не матиме перспективи, то доведеться віднаходити кошти з інших джерел. Але у будь-якому випадку потрібно, щоб директор був переконаний у необхідності новинки і мав бажання перетворень.
У гірших обставинах бібліотекар залишається сам зі своєю проблемою. При цьому він самостійно вишукує кошти і витрачає їх за своєю ініціативою. Йдучи назустріч таким ентузіастам, ми максимально знизили ціни на головні складові ШБІЦ — автоматизовані бібліотечно-інформаційні системи «ШБІЦ-інфо» і «ШБІЦ-облік». Для цього запровадили так звану «ліцензійну поставку» тривалістю на рік за цінами відповідно: 1680 грн. і 1200 грн. Окрім цього, для розгортання в школі інноваційної технології інформаційного обслуговування АВІЗО пропонуємо за передплатою періодичний електронний журнал «Шкільний вісник» за ціною 48 грн. на місяць.
Запропоновані інструменти дозволяють розпочати і вести реформування бібліотеки за мінімально можливі кошти, практично виключають аргументи щодо їх відсутності. Погодимося, що для кількох сотень школярів і кількох десятків вчителів кілька сотень гривень НА ЗНАННЯ не є визначальним чинником. Тож до справи!
______________________________
