Діалоги з бібліотекарями

     У попередньому нашому повідомленні «Про підвищення кваліфікації бібліотекаря» від 18.10.2019 р. йшлося про нові можливості у підвищенні кваліфікації шкільного бібліотекаря. Це ж повідомлення було розміщено на фейсбук-сторінці «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр». Тут розгорнулася жвава дискусія і обговорення публікації. Ми зібрали відгуки бібліотекарів і наші відповіді в окремий допис. Пропонуємо його текст до вашої уваги.

Инна Левченко.
     Не стоит забывать, что школы являются бюджетными организациями. Библиотекари давно готовы (до перетворень — Ред.), но средств нет.

Шкільний бібліотечно-інформаційний центр
     Проблема не в тому, що школи є бюджетними, а в тому, що бюджетними коштами розпоряджаються не ефективно, по суті зберігаючи радянську модень фінансування. А для реформування освіти — це саме болюче питання. На відміну від освіти, реформування медицини розпочали саме зі зміни фінансової моделі. І це правильний шлях.

Инна Левченко
     Вы правы, необходима государственная программа, на местном уровне масса первоочередных проблем, а библиотеки, к сожалению, по остаточному принципу. Курсы ваши прошли заочно, НА МЕТОД. ОБЪЕДИНЕНИИ обсудили, всем понравилось, готовы работать, но денег нет.

Шкільний бібліотечно-інформаційний центр
     Важливо переконати директорів шкіл у перспективності (навіть необхідності!) реформування бібліотеки. В основі аргументів — необхідність зробити інформаційний центр провідним підрозділом школи. З нього почнуться всі інші зміни в навчальному закладі, адже ІНФОРМАЦІЯ — це початок усього.
     Абсолютне невігластво думати, що для реформування достатньо забезпечити бібліотеку інтернетом. Якщо директор зрозуміє значення інформаційного центру, то гроші знайдуться. В іншому випадку школа (якість освіти) буде відставати від потреб сьогодення, а особливо — найближчого майбутнього. Така школа не матиме перспективи.
     Усі разом ми маємо перетворити бібліотекаря в інформаційного адміністратора і зробити його заступником директора. як це вже робиться в зарубіжних країнах. Українські бібліотекарі нині у вигідному становищі тим, що можуть конкретно і предметно продемонструвати вже зроблене, викласти на стіл готову концепцію трансформації бібліотек, а також проєкти встановлюючих документів (Примірне положення про ШБІЦ). Ми не чекали, коли це зробить держава, а все зробили самостійно.
     Тепер у нас є повний набір засобів, інструментів і технологій для інноваційних кроків. МИ ВИХОДИМО НА ПОЛЕ ПЕРЕТВОРЕНЬ НЕ З ПУСТИМИ РУКАМИ. Підкреслимо, що вже чимало шкіл рушили новим шляхом, послідовно впроваджують у себе складові ШБІЦ. З кожним роком розрив між передовими закладами і тими, хто вичікує, збільшується. Йде природний процес диференціації шкіл за освітнім потенціалом. До кращих шкіл тягнуться батьки, учні, кращі вчителі, врешті — прийдуть кошти. У ринкових умовах це невідворотно.

Инна Левченко
     Подписываюсь под каждым словом. Но деньги от нашего с вами понимания не появятся. Цена для школы не подъёмная, даже при наличии благодийного фонда. Нужна государственная программа.

Шкільний бібліотечно-інформаційний центр
     Шановна пані Інно! Невже річна ліцензія на «ШБІЦ-облік» вартістю 1200 грн. — це "неподьемная цена" для школи, де вчаться кілька сотень дітей? Такі аргументи не можуть сприйматися серйозно.
     Державні програми складаються на мільйони, десятки, а то й сотні мільйонів гривень. Такі програми ми чекаємо вже майже 30 років.
     Кричуща потреба в тому, щоб дати школі фінансову автономію, щоб директор, педагоги могли на місці вирішувати, які трати нести. А ми бездумно тратимо державні мільярди на нові парти, інтерактивні дошки, комп'ютери так, ніби вони і визначають якість освіти. Сумно одначе...

Инна Левченко
     Готовы приобрести за личные средства «ШБІЦ-облік», если цена 1200 грн. Дайте пожалуйста контакты.

Шкільний бібліотечно-інформаційний центр
     Пропонуємо прайс на АБІС з мінімальними цінами. Тут же дізнаєтеся телефони для замовлення. Посилання — http://libcenter.com/.../2019/2-licenziyna-postavka-abis.pdf

Инна Левченко
     Спасибо.

Елена Сидоренко.
     Перечитала знову цю статтю. У мене з’явилося запитання. Ви пишите про законодавчі підстави для проходження курсів. Але мова йде про педагогічних та науково-педагогічних працівників. Яким чином ці документи торкаються нас? Ми дійсно тільки "працівники навчального закладу". Коли зявляться документи, які узаконять наше існування в НУШ? Курси ми пройдемо. Але що далі на законодавчому рівні?

Шкільний бібліотечно-інформаційний центр
     Ви влучно вказали на проблему нормативного регулювання стажування бібліотекарів. З давніх-давен тут немає порядку, строго не виписано зміст і послідовність такого стажування. Врешті — і атестації бібліотекарів теж.
     Хаос породжується тим, що бібліотекарі віднесені до 2-х галузей: освіти і культури. При цьому повністю ігнорується та обставина, що шкільна бібліотека має виконувати зовсім інші функції — освітні. А вони, у більшості, відрізняються від функцій публічних бібліотек.
     Ось чому в роботі шкільної бібліотеки багато суб'єктивізму, містечковості і навіть свавілля. Це часто проявляється у відношенні до бібліотеки з боку керівників (директорів) та чиновників. Саме тут породжується гальмо у віднесенні шкільних бібліотекарів до категорії педагогічних працівників.
     Нормативно-правове рішення щодо віднесення шкільних бібліотекарів виключно до освітянських працівників одразу розв'язало би безліч проблем, внесло ясність у місце і роль бібліотекаря, визначило перспективу розвитку підрозділу. Але до сьогодні існує магічне слово "бібліотекар", яке збиває з пантелику багатьох людей.
     Тому ми і запропонували бібліотеку перетворити на інформаційний центр, а бібліотекаря назвати інформаційним адміністратором. Власне, це вимога часу, а не наша забаганка.
     Якщо зробимо намічене, то "все стане на свої місця": бібліотекарі стануть педагогічними працівниками, адже виконуватимуть зовсім інші (педагогічні) функції. Відповідно робота бібліотекаря буде повністю регулюватися законодавством галузі освіти.

Елена Сидоренко
     Так можливо необхiдно зiбрати представникiв всiх областей. Запросити мiнiстрiв освiти та культури. Нехай вони розкажуть що на нас чекає. Можливо тодi нас побачать i почують? Думаю, мої коллеги погодяться зi мною.

Шкільний бібліотечно-інформаційний центр
     Ви думаєте, що міністри знають що робити з бібліотеками??? Дуже помиляєтеся. Якщо уважно відслідкуєте висловлювання керівників, то все зведеться приблизно до такої фрази: "Ви скажіть, що вам потрібно і скільки це коштує, а ми розглянемо". Ось чому, з нашого боку, постійно наголошуємо, що формувати своє майбутнє бібліотекарі мають самі, а вже готові рішення подавати "наверх". На жаль, і це не гарантує успіху. Тому багато фахівців втратили надію і чинять за принципом «спасенне утопающих — дело рук самих утопающих». Особливо це характерно для приватних шкіл.

Елена Сидоренко.
     А на новые курсы тоже покупать программы надо? Или достаточно «ШБІЦ-інфо» и «ШБІЦ-облік»?

Шкільний бібліотечно-інформаційний центр
     Нові курси передбачають ознайомлення з іншими складовими ШБІІЦ — всього їх 5. Чи купувати ці складові — вирішує школа, залежно від фінансової спроможності. Для вибору пропонуються різні рівні цін.
     Та головне в тому, що керівник школи має СКЛАСТИ ЗАЯВКУ на виділення коштів для придбання ШБІЦ і подати її до районного (міського) управління освіти. При цьому аргументувати необхідність придбання.
     Узагальнюючи питання, слід сказати, що кожна школа самостійно вишукує шляхи фінансування новітніх продуктів: тут можуть бути залучені різні джерела. Тому прописати однозначно можливості придбання для всіх важко. Адже школи (в основному) до сьогодні зберігають стару модель бюджетного фінансування, яка не дозволяє оперативно і ефективно реалізувати потреби. Це вада нинішньої реформи, вона "консервує" спроможності навчального закладу до змін.

Алаин Мелник.
     Да написано хорошо, пройти курсы одно, а приобрести АБИС, большая проблема, так как школы не располагают такими средствами.

Шкільний бібліотечно-інформаційний центр
     Для цього є ліцензійні поставки (системи в річну оренду). Там ціни мінімальні і доступні для будь-якої школи, навіть малокомплектної.

Алаин Мелник
     Очень сомневаюсь

Шкільний бібліотечно-інформаційний центр
     Якщо школа не може купити для навчальних потреб навіть книгу, то це питання до органів управління освітою. Що ж і як ми збираємося реформувати? Про яку НУШ ми говоримо? З чого (кого) починати зміни? Залишається одне: очікуквати, очікувати... — "без надії сподіватись"? Але є багато ентузіастів, які не зупиняються, не чекають, а відчайдушно рухаються вперед. Бо за нами — діти, їх майбутнє, а значить і наше майбутнє.

______________________________