Наша демократія
Нині часто говоримо: «Ми прямуємо в Україні до демократії, ми будуємо демократію». Але чи пам’ятаємо при цьому про вимоги до суспільства, яке хоче кращого життя. Звернемося до слів Папи Івана Павла II;
«Демократія вимагає стійкої етичної основи, фундаменту вартостей (тут і далі — виділення тексту наше. — Ред.), а не просто права голосу. В противному разі вона перероджується, щонайменше, в авторитаризм, а то й просто в тиранію».
«Народ гине, якщо занепадає його дух; народ зростає, якщо його дух щоразу підноситься; такий народ жодна зовнішня сила не може знищити».
Ще одна думка:
«…Але й демократія сама по собі є лише порожньою шкаралупою в тих випадках, коли вона відволікається від моральних цінностей. «Немає свободи без правди! Якщо свобода, — пише Понтифік, — перестає бути пов’язаною з правдою і починає ставити правду в залежність від себе (спочатку свобода — а потім, можливо, правда), тоді виникають логічні передумови для згубних моральних наслідків, масштаби яких непередбачувані. Бо свобода, наголошує Іван Павло II, дається людині «як дар і одночасно з цим — як випробування, яке людина має пройти».
Іван Павло II посилається при цьому не лише на Святе Письмо, а й на думки численних богословів, філософів і письменників — від Аристотеля до Фоми Аквінського, від Гете до Достоєвського.
(Клара Ґудзик «Немає свободи без правди»,
газета «День», № 137-138, 2-3 серпня 2019 р.)
Від редакції:
Виникає питання «Хто ж має закладати, формувати у суспільстві етичну основу, фундамент вартостей, моральні цінності?». На нього відповідає відомий політичний діяч Юрій Шухевич, який побічно вказує на освіту, яка має закладати в молодому поколінню моральну основу буття.
(ток-шоу «Говорить великий Львів», 25 липня 2019 р.)
З викладеного можемо зробити висновок:
1. Без етичної основи, базуючись лише на матеріальних цілях, ми не зможемо побудувати демократію в країні.
2. Пріоритетна роль у формуванні в суспільстві етичної основи, моральних цінностей відводиться освіті, причому починаючи з дошкільних років. На жаль, це актуальне завдання практично не звучить у Концепції «Нова українська школа». А принципи, на яких вибудовується нинішній освітній процес, не передбачають актуалізації виховання — швидше маємо зворотню тенденцію. То на що сподіватися?
|