Про напрями життєвого інтересу випускників

     «На жаль чи на щастя, але найбільшу кількість заяв вступники подають, як правило, на кон’юнктурні та «популярні серед вступників» спеціальності сьогодення, а саме на право, філологію, середню освіту (єдиний виняток з переліку), менеджмент, туризм.
     На превеликий жаль, і результати працевлаштування про це свідчать, більшість випускників права, менеджменту, частково філології будуть мати серйозні труднощі при працевлаштуванні за спеціальністю. Дуже шкода, що знову-таки, природничо-технічні спеціальності, випускники яких можуть створювати ВВП країни, не користуються попитом у нашої молоді, і це є серйозним викликом для нашої держави (виділення тексту наше – Ред.).

     Загалом по Україні на філологію та право подано 58 964 заяв, менеджмент – 36 537 заяв, а на фізику і астрономію – лише 764 заяви, на математику – 1 214 заяви. Сумна статистика вступної кампанії станом на сьогоднішній день, будемо сподіватися, що вона зміниться до 26 липня і більше нашої талановитої молоді зробить свій вибір на користь природничо-технічних спеціальностей.»

 

Від редакції:
     Дійсно сумна статистика. Вона багато про що свідчить. Звісно, що не можна звинувачувати випускників у помилковості вибору. Такі рішення прямо продиктовані й витікають зі становища в державі. Якщо математики чи фізики сьогодні не можуть знайти роботу, забезпечити своє майбутнє, то питання виникають до держави.
     А люди вибирають там, де краще…, на перший погляд. Хоч кількість юристів з економістами у нас зашкалює, отже зовсім не гарантує вдалої кар’єри. Їх «успіхи» у побудові держави за останні 26 років говорять самі за себе. А ми ж на початках покладали на них стільки надій! Водночас інженери, лікарі, вчителі, агрономи, просто фахові робітники були поза увагою нашою увагою. І виявилося, що побудувати може той, хто вміє будувати, а не розпоряджатися готовим.

     Головна думка – вина за вибір молоді лежить на державі, а точніше на суспільстві, яке не може забезпечити належні вибори, облаштування і функціонування державних інституцій для управління нашим життям.