Від редакції:
     Надто важливим для розуміння сучасного освітнього реформування видався нам цей пост. Тому подаємо його повним текстом. Висловлене вчителем доповнюють коментарі респондентів, які майже одностайно підтримують автора. Думки О. Овсяннікова, на наше переконання, можна розглядати як етапну оцінку нинішнього реформаторського курсу. Стаття позначає існування в освітянській спільноті немалої групи фахівців, котрі критично ставляться до кроків з проведення змін, що передбачені Концепцією «Нова українська школа».
     Віктор Громовий в своїй статті «Картографія» сил змін або «цяці» й «каки» називає таких фахівців-опонентів «каками». Та все ж, тут же декларується, що спільного з «цяцями» результату слід досягати лише в процесі діалогу.

Про химери в сучасній українській освіті

     Про стан середньої освіти worldwide та про химери в сучасній українській освіті. Зараз я напишу свою аргументовану (здається) думку, за яку мене змішають з фекаліями 90% учительського складу України.

     Почнемо з Південно-Східної Азії. Регіон економічно розвивався останні 40 років (+-) дуже швидко, ріст ВВП був для Європи та Північної Америки захмарним. Така ситуація існує і на теперішній момент. Давайте подивимось на систему середньої освіти Японії, Південної Кореї, Сінгапуру тощо.
     Повне перевантаження учнів (наша санстанція б вбила), засилля предметів природничо-математичного циклу та фізкультури. Дитина приходить додому зі школи о 20.00 та сідає робити домашнє завдання. Результат – різке зростання наукомістких виробництв (особливо в Китаї) та їх відсотку у ВВП.
     Задаємо питання Фінляндії – де гордість країни Нокія? Задаємо питання Швеції – де домінуюча колись на ринку мережевого обладнання для мобільного зв‘язку компанія Ерікссон? Де IBM?
     Насправді ми зараз маємо Sumsung, Huawey, Lenovo.

     Інше питання, яке вже декілька разів піднімалося на рівні уряду США – чому система середньої освіти країни не може забезпечити необхідну кількість абітурієнтів у топові університети. Статистика щодо кількості студентів – громадян США у Масачуссеті, Берклі, Принстоні є в мережі. А звідки ж інші? Відкладемо це питання.
     Поки що давайте за цими даними висунемо гіпотезу – насилля у середній освіті якось пов‘язано з економічним зростанням у певній середньо терміновій перспективі (тут і далі виділення наше. – Ред.).
     Років з 30 тому сита Європа зрозуміла, що ринок робочої сили швидко переорієнтовується на ринок послуг. Кількість зайнятих на виробництві технічних працівників середньої ланки зменшується завдяки автоматизації виробництва, потреба у висококваліфікованих працівниках залишається сталою, а потреба у сфері послуг зростає.
     Почався рух щодо гуманізації, як її у нас називають, освіти. Дітей у школі почали навчати переважно навичкам, які допомагають соціалізації, виникли поняття компетентностей в освіті тощо.

     Багата країна може собі це дозволити. Високотехнологічний сектор працює без збоїв, економіка продовжує зростати. І тут за останні 10 років виявляється, що в Британіі немає жодної автомобільної компанії, так-так - гугліть. А у фінів нема Нокії і Вольво – теж не європейське. І тут чомусь до фінів на постгрейд можна без проблем (паперової роботи багато тільки) на технічні спеціальності потрапити з України.
     І Польша, і Чехія за нашими школярами полювання оголосили. Японія, Китай, Південня Корея тощо в цей час продовжують ґвалтувати своїх учнів середніх шкіл. Відбір до вишів – це вам не наше ЗНО.

     Тепер до України. Потрапив я восени без запрошення на одне педагогічне збіговисько. Фраза однієї дуже поважної (дійсно в минулому є за що поважати) людини з НАПН мене вбила. Знаннєвий компонент в освіті – то архаїка, а врятує середню освіту тільки компетентнісний підхід.
     Добре, давайте погодимось. Дитину треба зацікавити, вивчення предмету має бути наближеним до життя, проектна діяльність, танці з бубнами. Тільки до чого прийшли? Далі будуть мої спостереження і висновки.

     На всеукраїнському конкурсі «Вчитель року» більшість вчительок у презентаціях про свою педагогічну діяльність розповідало про творчі проекти, співпрацю з МАН, нестандартні уроки, роботу учнів у групах. Потім ці вчительки набирали на фаховій контрольній роботі 10-20% від максимальної кількості балів, - я єдиний, до речі, тоді вибив 100%.
     15 років тому 20% учнів 7-х класів в принципі не могли додавати дроби. Зараз 20% їх додавати вміють. Чому?
     Відповідь лежить на поверхні. Якось на одних батьківських зборах на мене «наїхала» певна група батьків. Наші учні нічого не розуміють (насправді, оцінки були погані). Я почав пояснювати, що діти не в змозі у 8-му класі прочитати умову задачі, ну, прочитати можуть, а переказати своїми словами – ні. Я запропонував такий цікавий тест. Купуєте у найближчу п‘ятницю «Український тиждень», там завжди є 1-2 статті з «Економіст», це не фізика. Політично нейтральні. Дайте дитині прочитати і спитайте основні ідеї статті, а якщо не вийде, то починайте з казки «Колобок». Одиниці спробували − і зрозуміли мою ідею.
     На уроках я можу по три рази різними словами пояснювати умову задачі, а на самостійній – ні. Причина в МОН, дітей не треба перевантажувати, тому з програми з мови був виключений такий вид діяльності як переказ. Зовсім. Ну, нормальні мовники це порушують, тому і нормальні (я маю на увазі – навчені) діти є. Дорозвантажувалися? Прикладів багато.

     Висновок простий. Без насильства не буде нормального результату в природничо-математичній освіті. Без розв‘язування Сканаві (або чогось іншого) пачками − не буде навичок в математиці. Без нудного, але необхідного розбору визначень фізичних понять – не буде фізики, також її не буде без ґрунтовного знання математики. Про проблеми хіміків я вже мовчу, там катастрофа. А якщо залишиться час на танці з бубнами – я тільки за.
     А європейська система, яка не дає змоги набрати абітурієнтів на технічні спеціальності, але дає змогу випустити з Оксфорду спеціаліста з іспанської літератури 17-го сторіччя Україні, на жаль, зараз не підходить. Може, років через 20.

     P.S. Подивіться перелік спеціальностей для отримання виду на проживання у Канаді, Новій Зеландії, Австралії тощо. Чому ж без нас та китайців не спроможні?

______________________________

     Прибічник
Цей пост - своєрідний "вибух" в освітньому реформуванні. Він оприлюднює думки багатьох педагогів, які критично ставляться до ідей НУШ. Добре, що ці думки висловлює вчитель-практик. Привітаємо його! Написане і коментарі обнадіюють на побудову справді нової освіти.

     Олександр Сорокін
Аплодую автору! Вчитель-гуманітарій погоджується з учителем-фізиком! У НАШІЙ КРАЇНІ ДІЄ ЦІЛЕСПРЯМОВАНА ПРОГРАМА ДЕІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ МОЛОДІ. Найздібніші поїдуть за кордон, а владі (і не лише вітчизняній) буде легко розводити лохів. "Компетентнісні" педагоги, ви що, справді не розумієте, яку дурницю ви чините? Знаєте, як семикласники елітних столичних шкіл пишуть двокрапку? З’їжте! Отак: .. Для МОН і НУШ поясню додатково. Не :, а .. Компетентні ж бо...

     Олексій
Вся проблема в тому, що реформатори далекі від освіти. Надивитися в іншій країні, де матеріальний рівень і фінансування освіти набагато вищий - це одне, а перенести цей досвід на безбазову освіту в Україні - це інше...

     Юрій
Ще своїх п’ять копійок))). Погоджуюся майже з усім! Та видається важливим: зменшення навантаження через профільне навчання, тобто поділ на фізиків та ліриків, і вже десь із 8 класу! Збільшити конкуренцію в середині учнівського колективу, ділити класи на середній , вищий і окремо низький рівень! Без добрих знань немає компетенцій! Я знаю багатьох відмінників, які не бачать різниці між силою і потужністю! І важливо, щоб знання підкріплювалися потужною практикою!

     Tala
За!!! Обома руками і ногами!!! Набридли ці ігри... Деяких батьків приводить в жах, якщо вчитель задає прочитати і "Пятнадцятирічного капітана"Ж. Верна, і "Острів скарбів" Стівенсона - ці твори в програмі на вибір учня, і "Робінзона Крузо"Д. Дефо (позакласне). Кажуть: забагато! А що сьогодні діти читають? 10-20% - читаючі, останні - на рівні: "ну", "типу", "як би"... Цитата методиста:"Вчитель має бути мудрим, вибираючи один із цих творів". А хіба з-поміж них можна вибирати? Це ж золотий фонд! Але ж батькам треба догодити...

     anton2000
Все абсолютно правильно! Последние годы убивали-убивали естественно-научное образование в Украине и похоже, что НУШ его окончательно убьет.

     Мирослава Кваша
Надзвичайно точно і чітко про важливі і правдиві речі. З цього приводу мене завжди мордує одне питання: "Чому наше МОН так активно просуває ідею компетенцізації учнів?». А може це чиєсь замовлення, бо важко повірити що вони насправді такі недалекоглядні...А щодо читання учнями і розуміння прочитаного, то це починає нагадувати дуже серйозну проблему, бо кількість дітей які читають і не розуміють прочитаного катастрофічно зростає. А а це попахує дислексичними проблемами, на які, якщо вчасно не звернули увагу і не пропрацювали, наслідки можуть бути дуже і дуже....

     Наталя
Для Мирослава Кваша: Больная тема, но не всегда дети виноваты в том, что не могут понять, что написано. Я недавно пыталась с одной ученицей 9 класса читать учебник биологии одного из уважаемых авторов. Через пару предложений я поняла, что бедные дети, которым приходится учиться по такому учебнику. А прочитайте учебник 6-7 класса по биологии. Такое чувство, что авторы никогда не видели детей. Я эти учебники сейчас использую только для подготовки детей к ЗНО. Как справочник некоторые из этих учебников хороши, но для семи- восьмиклассников - это пытка.

     Вчитель літератури
Учителі Вас якраз і підтримають, а ось експерти, батьки СОС та міністерство та АПН змішають з фекаліями...????

     Вікторія
Згідна на 100%, з тим, що вивчити математику і фізику тільки граючись неможливо. Звичайно, потрібне відпрацювання на багатьох прикладах. І ніяке це не насильство. Але можна було б спростити програму, або хоча б зменшити вимоги. Я говорю про математику, про інші предмети -тим більше. Потрібен перегляд програм в базовій школі (5-9 класи) і з географії, і з біології, і з хімії, і з математики також.

     Witalina
Погоджуюся на всі 1000% Навчання - це праця, для багатьох наполеглива. Ми дожилися до того, що навіть учні початкової школи вдома не читають, не можуть переказувати і т.д. У 5-6 класі, читаючи на рівні хорошого першокласника 63-67 слів, та й ще з помилками, учні не можуть вчити історію, біологію, природознавство - непосильно, Ще ніколи інтелектуальний рівень учнів 5-6 класів не був таким низьким. Це результат нового Держстандарту, НЕДОЛУГИХ ПРОГРАМ, діяльності і професійності МОН, НАПН. А далі взагалі - страшно за школу, за майбутнє держави.

     Tlcher
Автор правий !!! Життя складне і жорстоке, отже і освітній процес мусить бути не простим. Математика, фізика - перепустка у велике життя!! Знаннєвий підхід - основа економіки знань!!

     Мирослава Баліцька
Розгорніть підручник з біології 6-7 класів, прочитайте, з’ясуйте, що зрозуміли, і перекажіть... Там такі терміни і такі поняття описані, що вчителі-біологи їх свого часу вчили на спецкурсах у вишах. Про яке спрощення освіти Ви говорите? Програми надскладні... А головне: який практичний сенс дітям вчити такі складні терміни? А таких предметів 20 у тиждень...

     Pasufik
Від Вашого допису попахує"диктатурою пролетаріату". Не вірю, що насильницьки можна людину зробити щасливою, а учня тим більше. Роль точних наук Ви явно перебільшуєте, ними мають займатися обдаровані люди. Скільки не кажи халва, в роті солодше не буде. Якщо дитиині не дано таланту до математики чи фізики, нічого силою не доб’єтеся. Потрібна селекція, спеціалізовані НЗ, відповідне державне фінансування. Це більш продуктивний і реалістичний щлях.

     Вчитель математики
Для Pasufik: При чому тут диктатура? Невже ви серйозно вважаєте, що вивести Україну в число передових держав здатні одиниці математиків і фізиків на фоні маси пустословів та пустобрехів, яким "не дано таланту до точних наук"?