Cайт Українського інституту нормативної інформації
Разрыв
Ірина ЄГОРЧЕНКО,  кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту математики НАН України Ірина ЄГОРЧЕНКО,
кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту математики НАН України.
З інтерв’ю газеті «День» «Знання потрібні, щоб принаймні не говорити дурниць» (витяг)
Інна Лиховид, «День», 29 вересня, 2017 р.
 

Основна загроза інтегрованих курсів − примітивізація

     – Разом зі Світланою Благодєтєлєвою-Вовк давно думаємо над тим, що можна зробити з математикою у школі. Фактично, якось поліпшити її викладання для дітей неможливо. На це є різні причини, зокрема, ворожість до математики та природничих наук з боку Міністерства освіти і науки.

     – Маєте на увазі наміри Міносвіти запровадити у старшій школі інтегровані курси з вивчення цих предметів?

     – Так. З одного боку, є розуміння МОН, що для удосконалення викладання математики та природничих наук треба провести багато роботи, а це викликатиме спротив і вчителів, і батьків. Міносвіти не хоче цим займатися. Натомість хоче спростити все максимально, щоб не вирішувати проблему вчителів, матеріального забезпечення школи для вивчення природничих наук, а зробити все примітивно.
     Основна загроза інтегрованих курсів, як показує досвід інших предметів, наприклад, з основ безпеки життєдіяльності — вони швидко формалізуються та примітивізуються (виділення наше. — Ред.). Навчання на таких курсах практично нема, діти або конспектують підручник, або вчитель переказує якусь нісенітницю.
     Оскільки це інтегрований курс, то викладає його хто завгодно. Часто викладач, якому не вистачає годин, — тобто це не потребує якоїсь кваліфікації. Є випадки, коли кваліфіковані вчителі не беруться за це, не вважаючи себе професіоналами у таких сферах.

Від редакції:
     Питання впровадження інтегрованих курсів надзвичайно важливе. Слід погодитися з І. Єгорченко в тому, що такі рішення примітивізують одразу кілька навчальних предметів. Існує загроза «розмивання» знаннєвої основи у дітей. Слід сказати рішуче «ні» спробам применшити, відсунути на другий план знаннєву складову освіти. Активно пропаговані нині компетентнісні підходи мають примарне майбутнє (погляньмо на досвід Канади), і то − вони спираються на тверді знання дитини. Саме на основі знань вибудовується життєва діяльність і творчість людини.
     Видається, ми знаходимося на небезпечному «роздоріжжі», де неправильні рішення можуть мати тяжкі далекосяжні наслідки для української освіти. Якщо зауважити інтегровані курси як один із способів зменшення навчального навантаження на дітей, то чи на тому шляху шукаємо рішення проблеми?
     Чи не простіше було б переглянути зміст підручників, кардинально змінивши їх наповнення і виклад? Наприклад, замість шести сторінок розтягнутого, перевантаженого зайвою і часто не систематизованою інформацією, подати потрібне коротко, логічно упорядковано, з чіткими визначеннями. Хай це займе 1-2 сторінки, але учень зможе засвоїти головне. Все інше для поглиблення і розширення знань (для тих, хто потребує) можна віднайти у відкритих джерелах, застосовуючи компетентнісні підходи.
     Отже, проблема зводиться до перегляду процесу творення підручників та відбору їх авторів. Це все ж простіший шлях, який не руйнує усталені і перевірені традиції нашої освіти.

Ю. Зражевський
 

______________________________