Cайт Українського інституту нормативної інформації
Разрыв

ШКІЛЬНА БІБЛІОТЕКА
В СИСТЕМІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Історія питання

     Ще якихось двадцять років тому заголовок цієї статті міг би звучати по іншому, наприклад:«Система інформаційного забезпечення загальноосвітнього навчального закладу в шкільній бібліотеці». У ті часи шкільна бібліотека завдяки жорстким регламентам і ресурсному забезпеченню з великими труднощами ще здійснювала головну свою функцію − повноцінне інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу.

     Останні десятиріччя докорінно змінили умови суспільного життя, освітньої діяль-ності. Значно зросло інформаційне навантаження на учасників навчального процесу. З’явилися інші мотивації до навчання, виховання, педагогічної діяльності, виробничого облаштування.

     Розвиток комп’ютерної техніки, нових технологій вирішальним чином вплинув на інформаційне поле навчального закладу. Передусім змінив відношення учнів до засобів навчання, методів навчальної роботи; змусив педагогічних працівників освоювати нове. А головне, сприяв зростанню обсягів інформації шкільного призначення, примноженню зусиль на її збір, систематизацію, накопичення, зберігання.

     Чи справляється сьогодні шкільна бібліотека з новими завданнями? Вочевидь, у переважній більшості, відповідь буде негативною. До уваги слід приймати такі фактори як застарілі фонди, відсутність належного фінансування для нових надходжень і передплати періодики, технічна недооснащеність, кадрові проблеми, рівень заробітної плати і статус бібліотекаря. У багатьох навчальних закладах бібліотеки значно втратили свій функціональний потенціал, працюють не ефективно. А в малокомплектних школах вони взагалі відсутні. Цей перелік проблем можна продовжувати.

     У результаті потреби інформаційного забезпечення навчального закладу перевищили можливості шкільної бібліотеки. Це призвело до втрати читачів, падіння інтересу до бібліотеки як до надійного інформаційного центру, переміщення пріоритетів на пошук інших джерел, головним із яких став Інтернет. Тепер уже шкільна бібліотека вимушена «тягнутися» за інформаційним потоком, шукати засоби та інструменти для побудови нової системи інформаційного забезпечення.

     У пошуках виходу сьогодні слід формувати уявлення про шкільну бібліотеку як про сучасний інформаційний центр. А для тих шкіл, де вона відсутня, потрібно передбачити виконання інформаційної функції окремою особою за дорученням директора. Важливо, щоб інформаційне забезпечення школи здійснювалося постійно і стабільно, максимально не залежало від місцевих умов − усіх видів забезпечення.

Науково-методичне забезпечення

     Розглянемо, що нам пропонує головний координаційний науково-методичний центр – Державна науково-педагогічна бібліотека ім. В.О.Сухомлинського. Треба відзначити, що центром зроблена чимала робота з формування методичного забезпечення діяльності шкільних бібліотек. Зусиллями фахівців створені рекомендації, інструкції, практичні вказівки інші документи, які прийшли на допомогу бібліотекарям, стали для них орієнтиром у повсякденній роботі.

     Хотілося би виокремити ті документи, які стосуються стратегії розвитку шкільних бібліотек. До таких документів віднесемо Концепцію інформатизації мережі бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України (затверджена Президією АПН України від 26.01.2006 р.), Примірне положення про шкільний бібліотечно-інформаційний центр загальнооосвітнього навчального закладу, Примірну посадову інструкцію бібліотекаря-медіаспеціаліста навчального закладу. Обидва останніх документи не затверджені, опубліковані в газеті «Шкільна бібліотека плюс» (№ 7 квітень 2008).

     Слід зазначити, що згадані документи стали своєрідною реакцією на запит часу: в пресі довго тривало обговорення серед фахівців шляхів життєзабезпечення бібліотек, трансформування їх у сучасні інформаційні центри. Як правило, ці шляхи пов’язувалися з впровадженням у роботу бібліотек комп’ютерної техніки, інших технічних засобів, а також Інтернет як найбільш потужного телекомунікаційного засобу. Шкільна бібліотека нової якості в середовищі бібліотечних працівників набула назви «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр» (ШБІЦ).

     На підставі дискусій головною концептуальною засадою згаданих вище науково-методичних документів стало технічне оснащення бібліотек, впровадження нових інформаційних технологій. На думку науковців, саме такі дії і забезпечать перетворення бібліотеки в сучасний інформаційний центр. По суті, це і стало ключовим питанням теоретичних і методичних розробок.

Аналіз зробленого

     Реалізовуючи намічені напрямки, окремі бібліотекарі-ентузіасти за активної під-тримки керівників шкіл зуміли на практиці просунутися на шляху до створення ШБІЦ. До прикладу, такі роботи були проведені в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету ім. Т.Шевченка, школах № 277 м.Києва, № 12 м.Біла Церква, № 61 м.Донецька та в інших навчальних закладах.

     У деяких із них впроваджені великі бібліотечні комп’ютерні системи ІРБІС, МАРК. Інші розробили власні програмні продукти або ж використали прості інструменти автоматизації облікових процесів. Спільним для усіх є те, що кожний бібліотекар отримав комп’ютерну базу даних відомостей про наявний бібліотечний фонд, електронний каталог, як довідково-пошуковий інструмент, а також можливість автоматизовано формувати звітність. Нові центри оснащені Інтернет, окремі з них мають свої сайти чи сторінки на інших сайтах. Зрозуміло, що наведений перелік зробленого не повний. У кожному ШБІЦ є свої доробки, цікаві рішення, знахідки.

     Належно оцінюючи зроблене як зразок для наслідування, хотілося б висловити певні міркування щодо труднощів, які можуть чекати керівників, бібліотекарів і впливати на майбутні рішення щодо ШБІЦ. Тим більше, що потрібно враховувати і наявні недоліки.

     Насамперед слід зауважити, що автоматизація любих процесів через впровадження комп’ютерної техніки є досить складною роботою, що потребує високого професійного рівня виконавців, спеціальної освіти і досвіду. Вирішальним чинником кінцевого успіху слід розглядати ефективность функціонування майбутніх інформаційних технологій.

     Іноді впровадження нового не дає вирішального виграшу, а часом має і зворотній ефект. Нові можливості не завжди виключають ті операції, які раніше виконувалися вручну. Отже, для бібліотекаря з’являється додаткова робота у спілкуванні з комп’ютером. Зростають матеріальні та фінансові витрати на утримання технічних засобів, Інтернет. Виникають кадрові проблеми, що полягають у потребі розширення штату бібліотеки за рахунок залучення спеціалістів іншого профілю: інженера-програміста, медіаспеціаліста, оператора ПК. Існує і ціла низка інших застережень.

     У цілому впровадження інформаційних технологій може бути знівельовано тими ресурсами, які мають бути витрачені на забезпечення функціонування ШБІЦ. Тому нові технології слід постійно співставляти з необхідними витратами, а також оцінювати ефективність зробленого.

Перспективи розвитку

     Викладене вище не означає, що потрібно відмовитися від застосування в шкільній бібліотеці нових інформаційних технологій. Очевидно, що слід лише пошукати іншу модель ШБІЦ, визначити раціональні шляхи його побудови, які би враховували весь комплекс проблем і нинішніх реалій бібліотеки. Такий пошук на основі глибокого аналізу і був здійснений Українським інститутом нормативної інформації в межах проекту «Інформаційне забезпечення загальноосвітнього навчального закладу». Подаємо короткий виклад його результатів.

     Розглянувши основні положення існуючого науково-методичного забезпечення, розробники запропонували змінити концептуальне бачення майбутнього ШБІЦ. Суть пропозиції полягає у тому, що вирішальним фактором для створення сучасного центру має стати ІНФОРМАЦІЙНА оснащеність бібліотеки. Новий підхід одразу позиціонує розробників, бібліотекарів, користувачів на головний об’єкт − інформацію. Технічні, програмні інструменти, телекомунікаційні засоби покликані виконати лише допоміжну функцію в інформаційному «озброєнні» бібліотеки.

     Зміна засадничого положення визначила усі наступні кроки фахівців: розробку шляхів, методів, форм, засобів та інструментів розвитку бібліотечної справи в школі. Потрібно визнати, що запропонований шлях до успіху для розробників є довшим і складнішим у порівнянні з попереднім.

     Одначе, для керівників навчальних закладів, бібліотекарів, педагогічних працівників він стане ефективнішим, простішим і дешевшим. Важливо, що впровадження у життя нової моделі ШБІЦ дозволить створювати сучасні інформаційні підрозділи (пункти) одночасно у всіх школах незалежно від наявності бібліотеки, її фондів, оснащеності, матеріального та фінансового забезпечення.

     Пропонуючи нове бачення ЩБІЦ, розробники на перше місце ставлять інтереси і потреби головних споживачів інформації – учнів. Цей пріоритет має бути присутнім постійно і у всіх рішеннях. Дати дітям необхідні знання для творчого застосування навчального матеріалу, підвищити рівень конкурентноспроможності у сучасному світі – це і є визначальною нашою метою.

Проектні рішення

     Трансформацію бібліотек в шкільні бібліотечно-інформаційні центри пропону-ється здійснювати за проектом «Інформаційне забезпечення загальноосвітнього на-вчального закладу», який розробляється в Українському інституті нормативної інформації. Встановлюється чотири складові інформаційного забезпечення навчального закладу.
•  інформаційне забезпечення навчального процесу;
•  інформаційне забезпечення виховного процесу;
•  інформаційне забезпечення управління школою;
•  бібліотечно-інформаційного обслуговування.

     На першому етапі центральне місце у побудові ШБІЦ відводиться першій складовій. Передусім, ведеться підготовка інформації, що доповнює загальнообов’язковий навчально-методичний матеріал і спрямована на розширення та поглиблення знань учнів з конкретних навчальних тем. Сюди ж відноситься інформація, яка використовується педагогічними працівниками для збагачення навчального матеріалу, підвищення їх професійного рівня.

     Одночасно розгортаються роботи за змістом четвертої складової. Шкільні бібліотекарі: отримують матеріали, які поступово вибудовують нову інформаційну модель бібліотеки; налагоджують нові технології обробки, зберігання і використання інформації; запроваджують нові іструменти систематизації документів; впроваджують комп’ютерну техніку. Ведеться підготовка спеціальних методичних та інструктивних матеріалів для підвищення фахового рівня бібліотекарів як інформаційних працівників.

     На другому етапі увага приділятиметься забезпеченню бібліотек інформацією з питань управління школою – третя складова. Директору школи, його заступникам, іншому персоналу надаватиметься конкретна упорядкована інформація з питань планування, нормативного регулювання, адміністративного, економічного і кадрового управління тощо.

     Отримає наповнення друга складова проекту – інформаційне забезпечення виховного процесу. Матеріали будуть спрямовуватися педагогічним працівникам, які безпосереньо зайняті і відповідальні за виховний процес у школі. Характерним є виокремлення таких матеріалів у самостійний інформаційний масив, їх системне упорядкування. Працівники школи забезпечуватимуться новими методичними розробками, інформуватимуться про шляхи розвитку виховного процесу.

     Нова модель ШБІЦ базується на принципі централізованої підготовки інформації та поставки її в бібліотеки у готовій для використання формі. При цьому, отримані на місцях матеріали не обтяжують бібліотекаря, не додають йому роботи.

     До реалізації проекту залучаються кращі вчителі, методисти, наукові працівники, фахівці в галузі інформаційних технологій, бібліографи, редактори. Інструментами для доведення результатів до шкіл є періодичні друковані видання і комп’ютерні системи.

Висновок

     Реалізація проекту: забезпечить послідовне формування в кожній школі нових інформаційних фондів; дозволить упорядкувати навчальну та методичну базу освітнього процесу; сприятиме впровадженню в навчальну практику нових видів інформації і форм її подачі; створить шкільну бібліотечно-інформаційну систему для використання в будь-якому навчальному закладі.

Зражевський Ю.М., заступник директора
Українського інституту нормативної інформації,
керівник проекту

______________________________