ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ — ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Cайт Українського інституту нормативної інформації
Разрыв

До методистів з бібліотечних фондів
районних (міських) методичних кабінетів

ЗВЕРНЕННЯ

     Нинішнє становище багатьох фахівців методичних структур, керівників навчальних закладів є невизначеним. Люди знаходяться в тривожному очікуванні напередодні змін, що пов’язані з реформуванням середньої освіти. Ситуація ускладнюється реформаторськими зусиллями Уряду в соціально значимих сферах суспільного життя, що вже тепер спричиняє фінансові труднощі для більшості громадян.
     Нагадаємо, що Концепція розвитку освіти на період 2015–2025 роки все ще залишається лише проектом, хоча й окреслила певні підходи до вирішення численних освітянських проблем. Відбулося кілька загальних форумів з обговорення завдань реформування, шляхів і послідовності їх виконання, та все ж однозначного, чіткого і єдиного бачення у вигляді дорожньої карти поки немає.
     Поза тим, активно проводиться робота над нормативно-правовим забезпеченням процесу реформування, зокрема опрацьовується нова редакція закону «Про освіту» та інші документи. Справджуються слова Омеляна Вишневського, професора Дрогобицького педагогічного університету про те, що «…характерною помилкою у її (Концепції – Ред.) підготовці була б орієнтація на «посади», «колективне мислення» і «масове обговорення», які завжди закінчуються тим, що хтось один сідає і робить».
     Отож, нормотворці поспішають і обіцяють перші результати подати вже на початку літа. Прийняття цього року законодавчої бази освітянських перетворень проголошено першочерговим завданням.

     Чого очікувати від нових запроваджень, яке місце у новій структурі буде відведено місцевим органам управління, їх методичним структурам? Чи будуть збережені функції методичного забезпечення шкіл, як вони можуть трансформуватися в сервісні функції? Врешті — якою буде кадрова політика, до чого готуватися методистам?

     Перелічені питання віднесемо до роботи районних методичних кабінетів, зокрема, до методистів з бібліотечних фондів, як фахівців, що мають найбільшу причетність до інформаційного забезпечення шкіл і шукають своє місце в майбутній управлінській структурі. Спробуємо знайти відповідь на поставлені питання, виходячи з тих засад реформування, які проголошені та мають перспективу до впровадження.

     Насамперед зазначимо, що майбутня децентралізація влади буде стосуватися і органів управління освітою. Це означає ослаблення жорстких вертикальних управлінських зв’язків із центром і передачу багатьох функцій з напрацювання рішень на місця. Якою б не була нова «архітектура» місцевого управління освітою, їй буде надана значно більша розпорядча свобода з самостійного облаштування освітянської системи. Можливо це станеться не відразу, поступово, але рано чи пізно досягнемо результату — для прогресивного поступу іншого шляху немає.

     Важливим і визначальним чинником успіху буде готовність кадрів на місцях до самостійного вирішення нових завдань. Вона визначається трьома складовими: патріотизмом, професійністю та ініціативністю. Сказане стосується не лише керівного складу, а й усього персоналу органів управління. Надалі будемо виходити з того, що на місцях обов’язково знайдуться фахівці, які відповідають встановленим вимогам.

     Викладемо своє бачення місця і функціональної зайнятості методистів з бібліотечних фондів у майбутній структурі сервісного методичного обслуговування навчальних закладів району (міста). Цей виклад стане своєрідним продовженням публікації «Що робити далі? План дій».

     Почнемо з головної поради — не чекати на готові рішення з Києва, а вже сьогодні ФОРМУВАТИ свої нові функції згідно з напрямами реформи, починати практичну роботу з їх наповнення конкретним змістом, поширювати нові запровадження на всю мережу шкіл району. Саме такий підхід визначить професійний і творчий рівень працівника, забезпечить його спроможність та переважне право на місце в майбутній структурі управління освітою.

     На пропонованому шляху ми зможемо взяти на себе спрямовуючу і координаційну роботу з побудови на місцях нової структури сервісного інформаційного забезпечення навчальних закладів. Діяти будемо в межах та за Програмою всеукраїнського експерименту з впровадження інноваційного освітнього проекту «Шкільна електронна бібліотека «ШБІЦ-інфо» (наказ МОН України від 5.08.2014 р. № 900).

     До розгортання роботи нам слід домовитися про зміну функціонального призначення посад методиста з бібліотечних фондів та шкільного бібліотекаря. У нових реаліях на заміну бібліотечній функції на передній план висувається значно глибша і ширша функція — інформаційна. Тому надалі будемо вживати поняття « інформаційне забезпечення ЗНЗ» замість «бібліотечне обслуговування ЗНЗ». Звідси, пропонується для спілкування увести нові назви посад «методист з інформаційного забезпечення ЗНЗ» замість «методист з бібліотечних фондів» та «інформаційний адміністратор» замість «шкільний бібліотекар».
     В основу сервісного методичного обслуговування має бути закладена така структура.
структура сервісного методичного обслуговування

     Структура функціонуватиме з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), центральною ланкою яких є комп’ютерна бібліотечно-інформаційна система «Шкільна електронна бібліотека «ШБІЦ-інфо». Для комунікації будуть активно використовуватися засоби зв’язку, зокрема електронна пошта.
     Експлуатаційна, технологічна, методична, рекомендаційна документація надаватиметься як у друкованій, так і в електронній формах. Таким чином, на рівні району буде впроваджена сучасна автоматизована система для інформаційного забезпечення навчальних закладів. Вона і стане тим інструментом, за допомогою якого можна вирішити будь-які завдання з реформування освіти і побудови її ефективної ланки районного чи міського рівня.

     Найближчими завданнями районного методиста мають стати:

     1) організація районного семінару директорів навчальних закладів та інформаційних адміністраторів шкіл (бібліотекарів) з метою інформування про електронну бібліотеку як засіб майбутніх інноваційних перетворень на місцях. Забезпечення слухачів рекомендаційними та інформаційними матеріалами для детальнішого ознайомлення та вивчення — названі матеріали ми вишлемо на адресу методиста за його запитом. Внесення школам рекомендацій щодо долучення до експерименту і передплату ними електронної бібліотеки «ШБІЦ-інфо» для впровадження;

     2) передплата на РМК за Каталогом видань України двох складових електронної бібліотеки «ШБІЦ-інфо»:
          •  журналу «Інформаційний фонд» (лише один випуск!), індекс 89236;
          •  журналу «Нові надходження», індекс 68167.

     3) збір інформації про ті навчальні заклади району, які наважаться на розгортання експериментальних робіт і передплатять електронну бібліотеку. Їх конкретні дії описані в уже згаданій вище публікації попереднього номера нашого журналу;

     4) інформування нас про виконану роботу для встановлення прямого зв’язку з метою надання подальшої інструктивної та методичної допомоги.

Бажаємо успіху!

Керівник проекту                                                                 Ю.М. Зражевський