Cайт Українського інституту нормативної інформації
Разрыв


ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

1. Актуальність проблеми

     Стрімкі зрушення в суспільному житті зумовлюють необхідність змін у шкільній сфері. Реформування середньої освіти триватиме не один рік, а тому важливо якомога точніше визначити головні проблеми, вирішення яких забезпечить ефективний результат з усього комплексу освітянських завдань. Однією із таких проблем є інформаційна. Вона включає кілька головних завдань для забезпечення навчально-методичної, виховної, розвивальної, управлінської та обслуговуючої функцій навчального закладу. Назвемо їх.

     Навчальне завдання
     Набуття знань базується на інформації, якою забезпечуються учасники навчального процесу. Розвиток інформаційної сфери спричиняє зростаюче навантаження на учасників освітнього процесу, розширює горизонти пізнання.
     Стає зрозумілим, що вже нині підручник не може бути єдиним джерелом знань. Уміння працювати з різними джерелами інформації стане для дітей і вчителів обов’язковою передумовою і визначальним чинником у досягненні цілей, які ставить реформа, а саме: навчанню критичному мисленню, запровадженню індивідуальних освітніх траєкторій, компетентнісному підходу. Інформаційна платформа, як первинна ланка, забезпечить широкі можливості для навчальної перебудови, дозволить просуватися у різних її напрямах.

     Методичне завдання
     У вирішенні інформаційної проблеми актуальним постає завдання забезпечення підготовки педагогів нової формації. Саме такі педагоги мають реалізовувати новітні підходи у навчальному процесі, що задекларовані у концепції «Нова українська школа». Головною складовою у підготовці і забезпеченні роботи вчителів є модернізація предметної методичної бази та постійна підтримка їх професійного рівня на рівні сучасних потреб.

     Виховне і розвивальне завдання
     Назване завдання є надважливим в освітньому процесі. На сьогодні воно не в шкільних пріоритетах — акценти зміщено на навчальну роботу. А поза тим, наші визнані педагоги минулого на чільне місце у побудові нової системи української освіти ставили саме функцію виховання і розвитку дітей. Без сумніву, це вірне бачення, особливо в умовах побудови молодої держави, формування підростаючого покоління її громадян.
     Тому це завдання набуває особливої ваги, потребує уваги та практичних зусиль з виконання.

     Управлінське завдання
     На порядку денному освітньої реформи — підготовка корпусу директорів-новаторів навчальних закладів. Вони стають центральною фігурою освітянської структури. На їх плечі буде покладено головні обов’язки з формування в школі нового середовища. Від фахової підготовки керівників вирішальним чином залежить результат реформування.
     Від початку і надалі важливо включати директора в проблематику процесу, забезпечивши його всебічне і якісне інформування. Зміни розпочнуться тоді, коли керівник буде «в темі», чітко усвідомлюватиме весь комплекс проблемних завдань, знатиме і буде прибічником пропонованих шляхів їх вирішення. Тільки після цього він стане ключовим «агентом змін» і буде взмозі самостійно працювати у новаторських напрямах.
     Отже, управлінське завдання інформаційної проблеми полягає в створенні інноваційної платформи для ефективного реформування навчального закладу.

     Завдання з інформаційного обслуговування
     Таке обслуговування охоплює всіх учасників шкільного процесу, включаючи допоміжний персонал. Його головною метою є налагодження (впровадження) в навчальному закладі технології активного інформаційного обслуговування користувачів (технологія АВІЗО).
     Технологія передбачає попередню підготовку необхідної інформації для педагога, учня, керівника і доставку її безпосередньо до класу, на робоче місце. Слова «активне обслуговування » означає буквально: інформація «йде» до користувача.
     Нинішню технологію шкільного бібліотечного обслуговування можна зазвати «пасивною». Справді, нині користувач з власної ініціативи прямує до бібліотеки, де на нього інформація пасивно чекає.
     Звісно, активна технологія не виключає і пасивну. Але перша має превалювати і визначати ефективність інформаційного обслуговування.

2. Реалізація проекту

     Означену вище інформаційну проблему вирішує проект «Інформаційне забезпечення загальноосвітнього навчального закладу».
     Він складається з кількох робочих проектів, які вирішують відповідні завдання:

  • проект «НАВЧАННЯ» − навчальне завдання;
  • проект «МЕТОДИКА» − методичне завдання;
  • проекти «ЧИТАННЯ», «КУЛЬТУРА» − виховне і розвивальне завдання;
  • проект «УПРАВЛІННЯ» − управлінське завдання;
  • проект «ШКІЛЬНИЙ БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР» − завдання з інформаційного обслуговування.

     Кожний із робочих проектів щодо шкільних потреб виконує дві основні функції.

     1. Опрацювання зовнішньої інформаційної сфери, що включає:

  • відбір із зовнішньої (поза школою) інформаційної сфери документів, які можуть бути використані в освітньому процесі;
  • зовнішню централізовану підготовку документів для потреб усіх навчальних закладів;
  • систематизацію документів за новою шкільною класифікацією;
  • накопичення документів в електронних базах даних;
  • доставку інформації до навчальних закладів;
  • впровадження і використання у школі засобів зберігання інформації, доведення її до відома кінцевих користувачів на основі нової технології обслуговування (технологія АВІЗО);

     2. Опрацювання внутрішньої інформаційної сфери, що включає:

  • автоматизований облік наявного шкільного бібліотечного фонду;
  • розподілену (кожна школа — своє) внутрішню підготовку документів, які можуть бути використані в освітньому процесі;
  • створення електронних баз даних документів власної (внутрішкільної) підготовки;
  • повну систематизацію документів інформаційного фонду за новою шкільною класифікацією;
  • бібліотечно-інформаційне обслуговування кінцевих користувачів на основі технології АВІЗО.

3. Засоби впровадження проекту

     Основними засобами впровадження проекту є автоматизовані бібліотечно-інформаційні системи (АБІС), комп’ютерні бази даних індивідуального використання, періодичні друковані видання, додаткові експозиційні матеріали, електронні мережі.

     До перших із них (АБІС) відносяться:

  • шкільна електронна бібліотека «ШБІЦ-інфо», як головний інструмент, який забезпечує функцію опрацювання зовнішньої інформаційної сфери;
  • автоматизована система «ШБІЦ-облік», яка забезпечує функцію опрацювання внутрішньої інформаційної сфери.

     Комп’ютерні бази даних утворюються з електронної бібліотеки «ШБІЦ-інфо». Призначаються для персонального використання вчителями-предметниками, педагогами початкової школи, а також учнями різних класів. Тут діє принцип «Кожному — своє».

     Серед баз даних можна назвати:

  • «Особиста бібліотека вчителя. Початкова школа»;
  • «Особиста бібліотека вчителя. Історія»
  • «Особиста бібліотека вчителя. Українська література» тощо, за предметами.

     Крім цього,

  • «Наставництво в дитячому читанні. Бібліотека»;
  • «Наставництво в дитячому читанні. 1 клас»;
  • «Наставництво в дитячому читанні. 2 клас»; тощо, за класами.

     Періодичні друковані видання покликані слугувати певним «містком» у нових запровадженнях для тих, хто поки що надає переваги звичним друкованим носіям. У перспективі паперові і електронні технології в нашому проекті збережуться і займатимуть рівноцінні місця. Вони будуть збалансовано доповнювати одна одну, використовуючи користувацькі переваги.
     Нині друкований блок утворюють журнали:

  • «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. Повне видання»;
  • «ШБІЦ. Бібліотечна робота»;
  • «Шкільна електронна бібліотека «ШБІЦ-інфо. Інформаційний фонд»;
  • «Шкільна електронна бібліотека «ШБІЦ-інфо. Нові надходження».

     Додаткові експозиційні матеріали і альбоми забезпечують оперативне ознайомлення користувачів із зовнішнім інформаційним потоком, візуалізують культурні події, пам’ятні і знаменні дати. Крім цього ці ж матеріали стали першим кроком до впровадження в школі нової технології бібліотечно-інформаційного обслуговування АВІЗО.
     До таким матеріалів відносяться:

  • щомісячний експозиційний комплект «Бібліотечний вісник»;
  • щомісячний експозиційний комплект «Інформаційний порадник»;
  • Спискові альбоми (для літературного читання, за списком);
  • Читацькі альбоми (за списком).

     На електронні мережі покладаються завдання: передачі інформації; навчально-методичного супроводу впроваджувального процесу; реклами і просування проекту; комунікації із замовниками. Засобами роботи в електронних мережах є:

  • сайт «Інформаційне забезпечення загальноосвітнього навчального закладу» (www.libcenter.com);
  • технологія «Електронний міст»;
  • предметна та авторська сторінки в мережі «Фейсбук».

4. Розвиток проекту

     Впровадження і розвиток проекту дозволить налагодити систему інформаційного забезпечення загальноосвітнього навчального закладу, яка відповідатиме вимогам реформування освітньої галузі. На шляху його розширення та удосконалення будемо вдячні за надіслані зауваження, пропозиції, корисні думки.