З часу прийняття чинного Положення про шкільну бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу минуло 18 років (наказ МОН України від 14 квітня 1999 року № 139). Це досить великий строк у період динамічних життєвих змін, що спонукає до перегляду концептуальних бачень, змісту і форм роботи бібліотеки. В інформаційну епоху значення цього підрозділу набуває відчутної ваги, ставить його в центр уваги для забезпечення перспективної інформаційної платформи освітнього процесу.

Формування ключових компетентностей у новій українській школі проходитиме через опрацювання великих обсягів інформації, уміння критично мислити, висловлювати думку, обгрунтовувати позицію, приймати рішення. Все це потребує створення у навчальному закладі особливого інформаційного механізму, до якого входить збір, «фільтрування», підготовка інформації шкільного призначення, її систематизація, зберігання, направлене доведення до відома кінцевих користувачів, індивідуальне обслуговування.

Шкільна бібліотека — єдиний підрозділ, який виконує завдання, що наближені до інформаційних. І хоч нині вона орієнтована на виконання лише вузьких функцій, та все ж наявні реальні можливості й підґрунтя для виконання нових завдань. Отже, концепт «бібліотека» (книгозбірня) має бути замінено концептом «інформація». Останній стає домінуючим у розумінні перспектив підрозділу. Шкільна бібліотека підлягає реорганізації в шкільний бібліотечно-інформаційний центр (ШБІЦ).

Необхідність такої реорганізації віддавна усвідомлювалася креативними керівниками навчальних закладів та бібліотекарями. Однак, у дискусіях не вистачало чітко означеної мети, бачення шляхів і методів її досягнення. Розмови закінчувалися думкою про те, що достатньо оснастити бібліотеку комп’ютерами, підключити інтернет, придбати іншу техніку — і маємо ШБІЦ. Це глибоко помилковий висновок тому, що головним ресурсом знаннєвого надбання є інформація, а не технічні чи мережеві засоби.

Великий вплив на українське бачення майбутнього бібліотеки донедавна справляли російські кальки. Напрями розвитку обох суспільств все більше розходяться, українська освітня система декларує свої окремі завдання, а значить визначає й інші шляхи та засоби їх вирішення. На «роздоріжжі» освітньої побудови для нас стає визначальним активне використання в шкільному процесі інформаційного ресурсу, як необхідної і перспективної платформи в реформуванні галузі.

На сьогоднішній день метою всіх перетворень в бібліотеці можна визначити інформаційне забезпечення загальноосвітнього навчального закладу, яке охоплює всі складові освітнього процесу. Для її досягнення мають бути рішуче переглянуті нинішні функції підрозділу. У результаті сформуються нові, інші упорядкуються, а якісь скоротяться.

У такому перегляді маємо постійно пам’ятати про головні завдання ШБІЦ, виходити з його ресурсних можливостей, враховувати кадрові обмеження. Тому безальтернативною стає автоматизація бібліотечно-інформаційних процесів, побудова їх на технологічній основі. Слід потурбуватися про максимальну уніфікацію внутрішніх операцій, застосування єдиних класифікаційних інструментів для систематизації інформаційного масиву.

Усе разом забезпечить мобільність і автономність ШБІЦ, а значить дозволить легко впроваджувати його в школах різних типів незалежно від місця їх розташування, в тому числі малокомплектних, де відсутня бібліотека (інформаційні пункти).

1. Функції

Основна функція ШБІЦ — інформаційне забезпечення навчального процесу. Вона визначає оцінку і ефективність роботи підрозділу. Функція виконується на базі двох автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем (АБІС) з внутрішнім і зовнішнім інформаційними фондами. У роботі застосовується інноваційна технологія АВІЗО (активного випереджувального інформаційного забезпечення та обслуговування). Крім основної, здійснюються функції з інформаційного забезпечення виховного, розвивального процесів, адміністративного управління школою.

Особливістю виконання функцій з інформаційного забезпечення є те, що робота ведеться на плановій основі: навчального процесу — за попредметними календарно-тематичними планами; виховного і розвивального процесів — за відповідними шкільними планами; управління школою — за планом управлінської роботи. Для всіх застосовується технологія АВІЗО.

Задля виконання нових інформаційних функцій скорочуються деякі нинішні функції бібліотеки. Їх виконання повністю зосереджується у педагогічних працівників, яким це належить робити за посадовими обов’язками. З огляду на обмеженість літературних фондів бібліотеки, трансформацію читацького інтересу дітей, нове інформаційне наповнення отримує функція з супроводу дозвіллєвого (позакласного) читання.

Функція абонементного обслуговування користувачів розширюється через використання електронних каталогів та інформаційних фондів АБІС.

2. Інформаційні фонди

Інформаційний фонд ШБІЦ складається з внутрішнього і зовнішнього фондів.

Перший включає наявні власні ресурси навчального закладу. Внутрішній інформаційний фонд структурується за формами і видами документів, утворюючи окремі фонди підручників, освітньої літератури, художньої літератури тощо.

Ведеться автоматизований облік документів кожного фонду. Це дозволяє здійснювати предметне управління і регулювання ресурсними накопиченнями, інвентаризувати їх наявність та актуальність.

Другий (зовнішній) інформаційний фонд включає ресурси, які централізовано готуються спеціалізованою організацією для всіх шкіл. Зовнішній фонд доповнює і розширює інформаційні можливості ШБІЦ, забезпечує постійні нові надходження, уніфікує і вирівнює інформаційну спроможність навчальних закладів. Облік документів зовнішнього фонду в ШБІЦ не ведеться.

Визначальним кроком у налагодженні роботи ШБІЦ є автоматизація обліку внутрішнього фонду. Результат значно полегшує і спрощує ведення операцій з його комплектування, контролю і звітності, створює умови для самостійної роботи користувачів через електронний каталог.

3. Автоматизація бібліотечно-інформаційних процесів

Автоматизація — запорука успішної роботи ШБІЦ, слугує необхідним інструментом для опрацювання великих обсягів інформації силами 1-2 працівників ШБІЦ. Відкриває нові можливості, впроваджує інноваційні форми, методи і засоби роботи, збалансовує трудові потреби і затрати у новому змісті роботи. Дозволяє облаштування і функціонування автономних інформаційних пунктів у навчальних закладах, де відсутні бібліотеки.

Основу складають вітчизняні автоматизовані бібліотечно-інформаційні системи «ШБІЦ-облік» та «ШБІЦ-інфо». Перша із них забезпечує використання внутрішнього інформаційного фонду, друга — зовнішнього інформаційного фонду. Важливою їх перевагою є автономність функціонування — можливість роботи без використання мережі інтернет.

4. Технічне оснащення

Встановлюється мінімальний рівень оснащеності ШБІЦ — 3 комп’ютери. Для цілей ШБІЦ можна використовувати комп’ютери (комп’ютерний клас) з мінімальним технічними харак-
теристиками. Оснащення включає інші технічні засоби, а також телекомунікаційну мережу інтернет.

5. Управління, штати, оплата праці

Безпосереднє управління ШБІЦ здійснюється інформаційним адміністратором (нова професія). Зміст його роботи зумовлює віднесення професії до категорії педагогічних працівників, що встановлюється через кваліфікаційні характеристики. Для легалізації нової професії мають бути внесені зміни у відповідні нормативні документи: Класифікатор професій та Довідник кваліфікаційних характеристик.

На інформаційного адміністратора покладається головна відповідальність за результати реорганізації бібліотеки в інноваційну структуру — ШБІЦ. Його діяльність тісно і нерозривно пов’язується, насамперед з навчальним процесом, і здійснюється на виконання шкільних планово-програмних документів. Частиною функціональних обов’язків стає освоєння нового: засобів, форм і методів роботи. Тут важливою є зацікавленість, мотивація, наполегливість, стремління до поставленої мети.

Тому обґрунтованим є надання інформаційному адміністратору перспектив до професійного росту. І визначальним чинником виступає оплата праці як педагогічного працівника за Єдиною тарифною сіткою.

Штатна чисельність ШБІЦ (як і бібліотеки) визначається нормативами формування штатів загальноосвітніх навчальних закладів. Крім інформаційного адміністратора, до штату може включатися бібліотекар. Сферою його роботи залишається частина інформаційного фонду на друкованих носіях (бібліотека). Оплата праці здійснюється на нинішніх умовах.

Напрями і процеси суспільного розвитку вказують на те, що головним рушійним ресурсом стає інформаційний. Настав час активно освоювати нові прийоми роботи з інформацією, налагоджувати відповідні інструменти в освітній сфері. Пропонуючи реорганізацію шкільної бібліотеки у ШБІЦ, ми намагаємося знайти сучасну структуру і перспективні форми роботи підрозділу. Тільки за такої трансформації можна задовольнити вимоги як сьогоднішнього дня, так і найближчого майбутнього

Завдання для вирішення є осяжним, хоч і потребує певного часу та зусиль. Міністерство освіти і науки має зробити необхідні кроки з нормативно-правового забезпечення, а навчальні заклади — розпочати послідовне впровадження нових рішень у практику роботи. На цьому шляху слід виокремити найважливіше: на рівні навчальних закладів переконати керівників і шкільних бібліотекарів у нагальній необхідності змін.

Звідси з’явиться ініціатива, бажання до перетворень, цілеспрямованість у досягненні результатів. Саме це і позначить початок реорганізації. Надалі вирішальним чинником стане самостійність реформаторів у прийнятті рішень і їх послідовне виконання.

Підготовлено Українським інститутом нормативної інформації згідно з Концептуальними засадами реформування середньої освіти «Нова українська школа» на виконання Всеукраїнського експерименту за інноваційним освітнім проектом «Шкільна електронна бібліотека «ШБІЦ-інфо» (наказ МОН України від 05.08.2014 р. № 900).

Керівник творчої групи Юрій Зражевський