Cайт Українського інституту нормативної інформації
Разрыв
Ольга ХАЛЕПА, вчителька біології, громадська діячка, волонтерка. Нагороджена відзнакою «Жінка року 2009», «Людина року 2019», призер конкурсу «Благодійна Україна»
Ольга ХАЛЕПА,
вчителька біології, громадська діячка, волонтерка. Нагороджена відзнакою «Жінка року 2009», «Людина року 2019», призер конкурсу «Благодійна Україна»
Стаття «Про шкільних вчителів». Опубліковано в газеті «Дзеркало тижня» 04.10.2020 р. під заголовком «Аксакали, пофігісти і фанатики. Кадри вирішують все»
Джерело: електронна газета «Дзеркало тижня» https://zn.ua...
 

Від редакції:

     Спілкуючись з вчителями, вислуховуючи їх проблеми, часто виникає питання: « А де ж тут учні, їх інтереси і потреби?» Питання наскрізь просвічує стан сучасної української школи, підносить на поверхню найголовніше завдання освіти – забезпечити якісну освітню підготовку УЧНІВ. Отже, учні мають бути головними об’єктами уваги вчителів, які виступають лише виконавцями цього завдання.

     А що є насправді, яке місце в роботі вчителя займають учні?

     Автор статті послідовно склала узагальнені портретні характеристики кількох категорій вчителів, які забезпечують освітній процес: «аксакалів», «методичників», «заробітчан», «пофігістів», «фанатиків». У всіх характеристиках зачіпається згадане вище питання.
     Ми відслідкували авторські виклади відповідей і дійшли невтішного висновку, що учні мало цікавлять вчителів чотирьох категорій. У центрі уваги учні залишаються лише для «фанатиків». Але ж їх все менше і менше – йдуть зі школи. Залишаючи дітей «аксакалам», «методичникам», «пофігістам» та «заробітчанам»… То що діється за стінами школи, куди рухається наша освіта?

     Нижче пропонуємо вибрані зі статті відповіді вчителів на питання:

Де тут місце учням?

Учителі-«аксакали»: Що ви питаєте? Де тут місце учням? Та при чому тут учні?

Учителі-«методички»: Питаєте, де тут місце учням?
А в мене є на них час, за тими паперами-звітами-протоколами-методичками-журналами-бесідами?

Учителі-«заробітчани»: При чому тут учні? Їхня справа — до ЗНО готуватися. Всім відомо — це головна мета роботи школи та всієї освіти. Ану, читайте параграф і конспектуйте.


Учителі-«пофігісти»:
     Звісно, дітки, я з вами надовго, ну, принаймні, поки щось краще не знайду… Та, пофіг. Ой, та кому взагалі це потрібно? Учням? Не смішіть. Скажу вам, освіта — це просто жесть. Тут все таке безглузде.

Учителі-«фанатики»:
     Вони завжди з учнями. Вони живуть ними, для них, заради них…
Крикне на весь голос: «Та що ж ви робите? Давайте просто вчити дітей!», а з усіх боків летить каміння, лайно, ляпаси, штурханці…
     «Фанатики» вимирають… Заносять один одного до Червоної книги освіти й тихо йдуть назавжди. Звільняючи місце тим, хто виховуватиме майбутнє України власним прикладом: «аксакалам», «методичкам», «пофігістам» та «заробітчанам».

______________________________


     P.S. Автор у школі вже не працює. Звільнилася.