От чому саме сьогодні хочеться
звернутися до наших директорів, завучів та вчителів?

     Бо згадались слова Платона з його загальновідомого трактату «Держава»: «у школі дітей перед усім треба вчити приборкувати жадання, потім – розвивати в них мужність і лише під кінець потрібно привести розум до мудрості.”
     Чим далі ми на складному життєвому шляху, тим більше розуміємо, що сьогодення – похідна від дій вчорашніх, а школа – фундамент держави, базова сутність того життевого середовища, в якому ми живемо сьогодні. Така собі «споконвічна драбинка у майбутне», що існує завше, поки існує людина, сім’я, друзі, держава, людство.
     А от центральною фігурою в цій «грі» є Вчитель – той, хто зустрічає нас, маленьких дослідників, на порозі школи, а потім зі сльозами на очах випускає в життя. Всі роки нашого подальшого вчитель (наставник, тьютор, викладач) залишиться першим після батьків провідником не тільки у світ знань, але й у всесвіт майбутніх перемог та досягнень. Наших, а відтоді і їх, вчителів.

Що робити далі?

Реорганізація методичних кабінетів

До рекомендацій МОН

Вкотре про виховання

Освіта і влада

Нові горизонти і наміри

Готуймося до нового навчального року

Звернення директора школи

Що читають українці?

     Стаття з таким заголовком надрукована в газеті «День» за 22–23 травня нинішнього року. З повним текстом можна ознайомитися за посиланням: https://m.day.kyiv.ua...
     Увагу читачів привернула статистика, об’єктом якої стало видавництво книг в Україні, шляхи їх надходження до читача, жанрові вподобання. Слід відзначити, що українські читачі поволі виходять зі стану «інформаційної чуми (хаосу)», який зумовлений сучасними техніко-технологічними можливостями отримання інформації (комп’ютери, смартфони, мережі).

Далі читати тут.