Cайт Українського інституту нормативної інформації
Разрыв
Юрій ЗРАЖЕВСЬКИЙ,
заступник директора Українського інституту
нормативної інформації, керівник проекту
«Інформаційне забезпечення загальноосвітнього
навчального закладу», м.Київ
Ідентифікаційне вікно
Підсистема – бібліотечно-інформаційне
                        обслуговування
Вид інформації – фахова
Вид документа – стаття
Шифр документа – 110.015.000
 

Стаття
Шкільна бібліотека на порозі реформування

Класифікація за КФІ (класифікатор функціональної інформації)
      Бібліотеки / Реформування бібліотеки /

     У статті висвітлюються питання реформування шкільної бібліотеки для цілей інформаційного забезпечення загальноосвітнього навчального закладу. Аналізуються останні проектні та організаційно-розпорядчі документи щодо перспективних змін у бібліотечній роботі. Визначається головне завдання шкільної бібліотеки. Автор на підставі прогнозних оцінок формулює основні проектні принципи, яких слід дотримуватися в підходах до реформування бібліотеки. Пропонуються конкретні шляхи, засоби та інструменти для перетворень. У статті повідомляється про практичні здобутки в налагодженні в Україні цілісної функціональної системи інформаційного забезпечення навчального закладу.

     Віднедавна в Україні розпочалися активні процеси з реформування освіти. Нещодавно прийнято новий Закон України «Про вищу освіту», який відкриває широкі перспективи розвитку цієї підгалузі. Триває напрацювання основних напрямів і змісту реформування середньої освіти, готуються нові редакції нормативно-правових актів, приймаються необхідні організаційно-розпорядчі документи.
     До їх числа відноситься Програма спільної діяльності Міністерства освіти і науки України та Національної академії педагогічних наук на 2014 – 2016 роки. На обговорення громадськості винесено проект Концепції розвитку освіти України на 2015 – 2025 роки, підготовлений Стратегічною дорадчою групою «Освіта» в рамках спільного проекту Міжнародного фонду «Відродження» та БФ «Інститут розвитку освіти» (керівник Георгій Касьянов) — далі Концепція.

     Опрацьовуючи ці документи, хотілося б віднайти питання, які стосуються інформаційного забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема і питання функціонування шкільної бібліотеки, як єдиного інформаційного підрозділу закладу. Зрозуміло, що вони тісно пов’язані і в значній частині визначають ефективність реформування усього шкільного освітнього середовища. Тому, було б логічно їх відобразити в загальній проблематиці майбутніх перетворень.
     Однак, важлива інформаційна складова реформування відображена в згадуваних документах доволі скромно, без чітких перспектив і далеких орієнтирів. Так, у Програмі наводиться єдиний пункт 83, який декларує необхідность розроблення Концепції розвитку бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів в Україні. Термін виконання 2014 – 2015 роки. Розробку здійснюватимуть Інститут інноваційних технологій і змісту освіти та Державна науково-педагогічна бібліотека ім. В.О.Сухомлинського. У Концепції питанням інформаційного забезпечення взагалі не знайшлося місця.
     Звичайно, ще не пізно змінити таке ставлення до проблеми. Для цього можна надіслати до робочої групи відповідні пропозиції.
     Поза тим, не очікуючи на результати, спробуємо вже зараз сформувати своє бачення шляхів реформування шкільних бібліотек. Для цього нам знадобиться звернутися до Концепції для пошуку головної мети і завдань реформування освіти. Знаходимо наступне:

Результатом реформи має бути всеосяжна трансформація освітнього сектора. Освіта має перетворитися на систему, здатну на саморегуляцію – відповідно до викликів суспільного розвитку, що постійно змінюються. Освіта має перетворитися на ефективний важіль економіки знань, на інноваційне середовище, в якому учні та студенти набувають навички і вміння самостійно опановувати знання упродовж життя, та застосовувати це знання у практичній діяльності. Освіта має продукувати індивідів, здатних забезпечити прискорене економічне зростання і культурний розвиток країни, свідомих, суспільно активних громадян, конкурентоспроможних на європейському і світових ринках праці. Освіта має стати реальною гарантією забезпечення високих соціальних стандартів.
 

     По суті, йдеться про потребу нової якості освіти. Зауважимо, що центральним об’єктом реформування визначено рівень підготовки індивіда — випускника навчального закладу. Саме цей рівень і визначатиме кінцевий результат освітянських зусиль.
     Багато складових якісного рівня має забезпечувати сучасна система інформаційного обслуговування навчального процесу (будемо говорити лише про навчальний процес). Особливий вплив на підготовку школяра нині справляє стрімкий розвиток інформаційних технологій, засобів телекомунікації, комп’ютерної техніки.
     Потрібно виходити з того, що навчальні інтереси і потреби сьогоднішнього школяра не можуть обмежуватися лише параграфом підручника чи задачами, які подані в рекомендованому посібнику. Водночас не можна беззастережно покладатися на стихійне використання додаткового інформаційного продукту, віддавати інформаційні процеси на відкуп інтернету. Тому, на часі врахувати об’єктивні реальності та на професійному рівні розпочати ґрунтовну роботу з оволодіння та управління інформаційними потоками шкільного призначення.

     Звернемо свій погляд на шкільну бібліотеку, перед якою постане досить складне і нове завдання. Чи готова вона до його виконання? У відповіді на це питання насамперед зауважимо, що першочерговою функцією бібліотеки має стати бібліотечно-інформаційне обслуговування освітнього процесу. І хоч цю ж функцію бібліотека виконує і сьогодні, але її зміст і рівень виконання вже не достатній для потреб школи. Очевидною стає необхідність розширення інформаційної складової названої функції, яка тягне за собою ускладнення і збільшення трудомісткості бібліотечної роботи. Для повноти уявлень про майбутні обов’язки бібліотекаря наведемо кілька положень у вигляді прогнозних оцінок тенденцій розвитку шкільного освітнього процесу.

     1. Навчальний процес вже не може обмежуватися грифованими та рекомендованими виданнями як достатніми інформаційними джерелами. Підвищення якості освіти потребуватиме залучення до роботи значно більшої кількості додаткових джерел належної навчальної якості.

     2. Додаткові джерела спричинять зростаюче навантаження на дітей, що призведе до необхідності фільтрування інформації, попереднього її опрацювання ще до подачі користувачу. Причому, ця необхідність буде зумовлюватися не лише кількістю інформації, але і її змістовою якістю. У цьому ж ряду проблем стоїть і питання трудових та часових витрат, які несе школяр у процесі самостійного пошуку потрібної інформації, наприклад в Інтернеті. На сьогодні ніхто на серйозному рівні не аналізує і не регулює зміст інформаційних потоків, що «звалилися» на школяра, не працює над продукуванням якісної нової інформації та її упорядкованою подачею до школи. На наш погляд, стихія у цій справі не прийнятна і не має далекої перспективи.

     3. Це положення пов’язане з попереднім. Коротко його зміст можна вмістити у наступний вираз: «можливості дитини не безмежні» Йдеться про інтелектуальні і фізичні можливості до засвоєння інформації як за навчальними програмами (підручниками), так і додаткової інформації для розширення та поглиблення знань. Вже зараз з ініціативи батьків актуалізується тенденція до вибіркового вивчення дитиною лише того, що треба. Виникає своєрідна захисна реакція від перевантажених навчальних програм. Міністерство освіти і науки буде вимушене переглянути навчальні програми і рішуче відмовитися від модельних підходів радянської школи.
     Навчання набуватиме все більш прагматичного характеру, особливо у вивченні гуманітарних дисциплін. Акценти будуть переноситися на рівень сучасних реалій і напрацювання практичних навичок у застосуванні знань. Обсяг матеріалу до вивчення буде визначатися змістом профільного навчання.

     4. Батьки і діти якомога раніше намагатимуться визначити майбутню професію. Набуватиме ваги допрофільна і профільна підготовка школярів. Нинішня структура останньої трансформується, зникне багато сьогоднішніх формальностей. Цінитиметься навчання з набуттям широких і глибоких знань за визначеним напрямом.

     5. Зростаючий вплив на інформаційну сферу школи справляє комп’ютерна техніка, новітні засоби комунікації. З ними пов’язані сучасні інформаційні технології, які безперешкодно проникають як в шкільне середовище, так і в побут дітей. Використання ІКТ в навчальному процесі допоки має стихійний характер, практикується без належних оцінок педагогічної доцільності та ефективності. Кількість комп’ютерів у школі та наявність Інтернету стає показником освітніх інноваційних досягнень.
     На Заході, одначе, стали з’являтися застереження щодо такої комп’ютерної ейфорії. Проблема складна і головним питанням для вирішення стане обґрунтування та визначення місця, обсягів, засобів і форм використання ІКТ у навчальному процесі. Для цього знадобиться проводити комплексні дослідження із залученням педагогів, учених, психологів і лікарів.

     Узагальнюючий аналіз перелічених вище тенденцій розвитку освітнього процесу, з одного боку, і потенціалу шкільної бібліотеки, як інформаційного підрозділу, з іншого боку, дозволяє зробити висновок:

Самостійно, без належної зовнішньої підтримки, бібліотека не взмозі виконати функцію бібліотечно-інформаційного обслуговування в потрібному обсязі та з належною якістю.
 

     Такий висновок вказує на необхідність побудови цілісної функціональної системи інформаційного забезпечення навчального закладу, де шкільній бібліотеці буде відведена важлива роль інформаційного центру для акумулювання, зберігання інформації та доведення її до кінцевих користувачів. Створенням такої системи займаються Інститут інноваційних технологій і змісту освіти та Український інститут нормативної інформації. Ведуться спільні роботи за проектом «Інформаційне забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів».

     Окреслимо основні принципи та зміст проектної роботи. Організаційну структуру системи подаємо у вигляді схеми.

     Структура системи передбачає функціонування спеціалізованого інформаційного центру з визначеними завданнями, які складають перший проектний принцип.

Продукування і попередня обробка інформації для шкільної бібліотеки має вестися на ЦЕНТРАЛІЗОВАНІЙ основі.
 

     Це означає, що спеціалізований інформаційний центр має прийняти на себе більшу частину роботи бібліотекаря з відбору, систематизації, попередньої обробки інформації, яка буде використовуватися для обслуговування учасників освітнього процесу на місцях. Зробимо застереження, що сказане не виключає виконання вказаних функцій самим бібліотекарем. Його вміння та ініціатива не можуть бути обмежені.
     На схемі зображено двосторонній зв’язок інформаційного центру з бібліотеками. Це означає можливість зворотнього потоку інформації з бібліотеки в центр. Сюди може передаватися інформація, що підготовлена самим бібліотекарем. Така технологія забезпечить розподілену (мережеву) підготовку інформації, яка доповнюватиме зроблене в центрі. Таким чином, буде включений і використаний величезний творчий потенціал кращих бібліотечних працівників країни.

     З метою максимального вивільнення бібліотекарів від опрацювання отриманої з центру інформації, забезпечення транзитної функції, запроваджується другий проектний принцип.

Інформація з центру має надходити до бібліотеки у готовій до використання формі.
 

     Насамперед забезпечуватимуться зручні форми і засоби інформування користувачів про нові надходження та наявність інформації за тематичними напрямками. Друковані матеріали подаватимуться в доступній для індивідуального використання формі, наприклад в теках з роз’ємними замками. Електронні документи матимуть можливість копіювання, друку, подальшого редагування.

На підставі аналізу розробники дійшли до висновку, що успіх проекту може бути забезпечено лише на основі використання комп’ютерної техніки та інформаційних технологій. Тому, третій проектний принцип можна сформулювати так:

Інформаційне забезпечення ЗНЗ будуватиметься на основі комп’ютерної бібліотечно-інформаційної системи, створення і підтримка якої вестиметься спеціалізованим інформаційним центром.
 

     Цей принцип не є даниною моді на ІКТ, він відображає єдино можливе рішення в сьогоднішніх умовах функціонування системи шкільних бібліотек України. В інших країнах, де освітня система діє в значно ліпших умовах, можливі інші рішення, шляхи, засоби та інструменти. У нас же вибору немає, і залишається правильно скористатися можливостями новітніх технологій.

     Приміряючи комп’ютерну систему до наших реалій, варто враховувати умови її впровадження та експлуатації в усіх шкільних бібліотеках України. Головним постало питання відсутності Інтернету ще в багатьох віддалених місцевостях. Крім цього, слід зважити на те, що парк шкільних комп’ютерів оснащений скромними (часто застарілими) за технічними характеристиками машинами. Та й системне програмне забезпечення в навчальних закладах не супроводжується на належному рівні. До цього можна додати ту обставину, що в Україні досить велика частина малокомплектних шкіл, де відсутня повноцінна бібліотека, а перераховані вище проблеми особливо гострі. Звідси, наводимо четвертий проектний принцип:

Комп’ютерна бібліотечно-інформаційна система має використовуватися автономно, без Інтернету, встановлюватися на один комп’ютер зі скромними технічними характеристиками.
 

     Додамо лише, що встановлення системи на один комп’ютер не виключає створення внутрішньої (шкільної) інформаційної мережі, яка базуватиметься на використанні будь-якої кількості комп’ютерів.
     Проголошений принцип застосовуватиметься лише на першому етапі впровадження проекту, доки зберігатиметься необхідність. Наступні етапи будуть базуватися на інших рішеннях щодо використання засобів телекомунікації та комп’ютерної техніки.

     Робота над проектом «Інформаційне забезпечення загальноосвітнього навчального закладу» триває вже кілька років. За минулий період: організовано перші підрозділи спеціалізованого інформаційного центру, які функціонують у складі Українського інституту нормативної інформації; створено видавничі редакції; випущено в світ кілька періодичних друкованих видань, розроблено і прийнято в експлуатацію комп’ютерну бібліотечно-інформаційну систему «Шкільна електронна бібліотека «ШБІЦ-інфо»; розпочато роботу над створенням організаційно-функціональної системи збору і підготовки інформації шкільного призначення «Всеукраїнська база даних навчально-методичних розробок України».
     Практичні кроки з впровадження проекту розпочалися з прийняттям наказу МОН України від 05.08.2014 р. № 900 «Про проведення експерименту за інноваційним освітнім проектом «Шкільна електронна бібліотека «ШБІЦ-інфо». На сторінках нашого журналу ми будемо знайомити читачів з електронною бібліотекою та правилами експлуатації. Для отримання новинки і встановлення в шкільній бібліотеці достатньо з січня 2015 року здійснити передплату електронної бібліотеки за Каталогом видань України (індекси 89236 і 68167).

______________________________

До шкільних бібліотекарів

Що робити далі? План дій

     Міркуючи про нинішній стан шкільних бібліотек, місце і роль бібліотекаря в навчально-виховній ієрархії, я нещодавно повторно звернувся до двох документів, які були прийняті вже після зміни влади в Україні. Хотілося відстежити розуміння очільниками галузі та експертами значення інформаційного забезпечення школи напередодні реформ, а також місця шкільної бібліотеки як єдиного інформаційного центру в нових умовах роботи.
     Пунктом 83 Програми спільної діяльності МОН України та НАПН України від 7.05.2014 р. на 2014 – 2016 рр. передбачено розроблення Концепції розвитку бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України. Термін виконання 2014–2015 роки. У проекті Концепції розвитку освіти України на період 2015–2025 рр. питання інформаційного забезпечення і функціонування шкільних бібліотек взагалі не відображено. Не можна ж серйозно сприймати наміри підключення шкіл до інтернету до 2020 року як вирішення інформаційної проблеми. Відтак перспективи поки не обнадійливі.
     Уже 23 роки точаться постійні розмови, дискусії, суперечки щодо шляхів виживання шкільних бібліотек, перетворення їх в сучасні бібліотечно-інформаційні центри. З цим пов’язується пошук нових функцій бібліотеки, завдань і обов’язків бібліотекаря. Звучить багато красивих і не зовсім зрозумілих (навіть для самих авторів) слів, висловлюються пропозиції і побажання. Але справа не рухається з місця.

     Отже, потрібно відповісти на питання «Як і яким шляхом рухатися далі?», «Яке місце має зайняти бібліотекар у майбутній освітній системі?». Питання комплексні, а тому складні. Спробую відповісти на них хоча б частково. Для цього задекларую і прокоментую кілька тез, які, на мою думку, слід покласти в основу побудови моделі інформаційного забезпечення школи. Тези стосуються трьох чинників, що визначать успіх реформування:
     1) чітке формулювання мети шкільної бібліотеки як інформаційного центру і визначення головної її функції. Встановлення переважного (першочергового) пріоритету головної функції перед іншими (допоміжними);
     2) правильне визначення центрального об’єкта реформаторських зусиль, робота з яким забезпечить ефективне вирішення всього комплексу завдань інформаційної роботи. Іншими словами, йдеться про діагностування своєрідного «больового місця» перетворень, лікування якого дозволить оздоровити весь організм — досягти успіху реформування;
     3) наповнення посадових обов’язків бібліотекаря конкретним новітнім змістом, який відповідає головній функції бібліотеки. Навчання бібліотекаря використанню нових підходів до інформаційної роботи, засобів, інструментів і технологій — його підготовка як інформаційного працівника.

Теза 1. Не вдаючись до детальної аргументації будемо стверджувати, що головним призначенням (метою) шкільної бібліотеки, а значить і головною її функцією є інформаційне забезпечення навчального процесу.
 

     Чи виконується вона сьогодні? Якщо вважати, що видача підручників, літератури, електронних носіїв з бібліотечного фонду і є інформаційним забезпеченням, то відповідь буде стверджувальною. Якщо ж у це поняття вкладати більш широкий і глибокий зміст, то отримаємо заперечення. Отже, найпершим нашим завданням стане нове формулювання, усвідомлене прийняття і практичне наповнення інформаційного забезпечення сучасним змістом. Саме такого змісту і вимагають від нас сьогоднішні реалії.
     Зауважу, що інші функції бібліотеки потрібно вважати підрядними і такими, що виконують допоміжну роль. Така обмовка можливо викличе багато протестів. Але, подітися нікуди, слід відважитися і прийняти вимогу часу: задля досягнення реальних результатів потрібно правильно вибудувати ієрархію бібліотечних пріоритетів і завдань.

Теза 2. Повноцінне інформаційне забезпечення навчального процесу можливе лише за наявності сучасного інформаційного фонду, створення і підтримка якого здійснюється ефективними інструментами та технологіями. Таким чином, центральним об’єктом реформування визначено інформаційний фонд.
 

     Навряд чи можна вважати реформуванням встановлення в бібліотеці комп’ютера, підключення до інтернету, оволодіння навичками роботи з ІКТ — разом назвем технічною проблемою. Це безумовно важливо і необхідно. Але чи є технічна проблема головною у становленні інформаційного центру? У цьому питанні ховається небезпека помилкового визначення центрального об’єкта реформування.
     Нам необхідно вже тепер рішуче і однозначно вказати на те, що вирішення технічної проблеми не є головним і визначальним чинником для змін в бібліотеці. Потрібно нарешті припинити тривалі «ритуальні танці» навколо технічних і пов’язаних з ними питань, які закривають собою, відсувають у тінь значно важливішу і складнішу бібліотечну проблему — інформаційну.
     Наші погляди мають бути звернені на бібліотечний (інформаційний) фонд. Саме його відповідність сучасним вимогам визначає якість інформаційного обслуговування, а значить і забезпечує потреби учасників навчального процесу. Про інформаційний фонд в середовищі бібліотечних працівників, керівників навчальних закладів сьогодні практично не йдеться. А між тим означена проблема уже на порозі і владно про себе заявляє.
     Отже, для створення інформаційного центру надважливо визначити інформаційний фонд як центральний об’єкт реформування, предмет зосередження уваги, зусиль і витрат. Завдання його наповнення новою інформацією має стати головною турботою керівника навчального закладу та бібліотекаря.

Теза 3. Шкільний бібліотекар у ході перетворень стає інформаційним працівником. Його функції, завдання, посадові обов’язки мають бути змінені, узгоджені з головними завданнями інформаційного центру та спрямовані на виконання пріоритетної роботи — інформаційного забезпечення навчального процесу.
 

     З тези випливає, що в проектній перспективі поняття «шкільний бібліотекар» та «інформаційний працівник» не тотожні. Останнє поняття поки не усталене, незвичне для шкільного лексикону, можливо не зовсім вдале. Але зараз нас більше цікавитиме трактування його змісту. Стисло трактування можна виразити так: функції інформаційного працівника будуть більш широкими і потребуватимуть поглиблених умінь і навичків роботи з інформацією. Таким чином, функції бібліотекаря будуть включені до сфери діяльності інформаційного працівника.
     Процес формування працівника нової якості буде послідовним і тривалим у часі. Труднощі полягають у тому, що рухатися вперед мусимо «впітьмах» — намічений шлях ще ніхто не проходив. Це пояснюється тим, що подібні цілі перед бібліотекою (навіть зарубіжною) не ставилися. Будемо пам’ятати, що українські шкільні бібліотеки функціонують в особливих умовах всіляких обмежень і мають значно менші можливості порівняно із зарубіжними. А в малокомплектних школах повноцінне бібліотечне обслуговування практично не здійснюється.
     Тому і завдання перед нашими бібліотеками мають бути іншими. Головне для нас — надолужити відставання, намагатися вийти на передній край інформаційної роботи якомога швидше. Вирішальним стане правильний вибір шляху, засобів та інструментів у просуванні до мети.

Шановні бібліотекарі!

     Час розмов закінчився, прийшла пора дій. Знаємо, що багато бібліотекарів інтуїтивно відчувають потребу зрушень, шукають нових рішень. Свій вибір ми зробили. Він втілюється у проекті «Інформаційне забезпечення загальноосвітнього навчального закладу».
     Упродовж останніх років опрацьовується ідея централізованої підготовки інформації для потреб усіх шкіл, створюються нові змістові форми інформаційних документів, розробляються сучасні технології збору, систематизації, попереднього опрацювання і поставки інформації. Все це спрямовується на поповнення бібліотечних фондів навчальних закладів, їх постійну підтримку в актуальному стані. Таким чином, створюються сучасні інформаційні фонди, бібліотеки поступово трансформуються в інформаційні центри.
     Нині наша увага переміщується в бік комп’ютерних технологій як найбільш ефективного засобу для вирішення завдань української шкільної бібліотеки, широкого і швидкого впровадження проектних рішень у практику бібліотечної роботи. Робочим інструментом стала комп’ютерна бібліотечно-інформаційна система «Шкільна електронна бібліотека «ШБІЦ-інфо». У минулому році розпочався всеукраїнський експеримент з її впровадження. З початку 2015 року створюється всеукраїнська база даних навчально-методичних розробок “МЕТОДИКА”. До співпраці запрошуються всі педагоги України, які виявлять бажання опублікувати свої розробки і таким чином долучитися до творчого процесу.

     Враховуючи все зроблене, набутий досвід, напрацьовані технології пропонуємо приєднуватися до нас, разом будувати нові бібліотеки для досягнення вищих цілей освіти наших дітей. Коротко викладемо своє бачення практичних кроків, які для цього слід зробити бібліотекарю.

     1. Користуючись сайтом та публікаціями в журналі, детальніше ознайомитися з друкованими виданнями, які складають комп’ютерно-видавничий комплекс «Шкільна електронна бібліотека «ШБІЦ-інфо». До них відносяться «Інформаційний фонд» та «Нові надходження». Підготувати невеличку добірку матеріалів для узагальнення та інформування керівника закладу про зміст проекту.

     2. Переконати керівника в необхідності вирішення проблеми інформаційного забезпечення школи та внести свої пропозиції щодо встановлення системи «ШБІЦ-інфо» в бібліотеці навчального закладу.

     3. Якщо бібліотека не має свого комп’ютера, отримати допомогу керівництва у його встановленні. Бажано оснастити бібліотеку одразу кількома комп’ютерами.

     4. У коридорі чи фойє школи забезпечити облаштування демонстраційного стенда для експозиції комплектів «Бібліотечний вісник» та «Інформаційний порадник».

     5. За Каталогом видань України здійснити передплату журналів:
«Інформаційний фонд», (лише один випуск!), індекс 89236;
«Нові надходження», індекс 68167.

     6. Встановити Інформаційний фонд на бібліотечний комп’ютер (комп’ютери), ознайомитися з правилами роботи. Починаючи з липня щомісячно доповнювати Інформаційний фонд періодичними випусками Нових надходжень.

     7. Щомісячно розміщувати експозиційні комплекти «Бібліотечний вісник» та «Інформаційний порадник» на демонстраційному стенді для ознайомлення учасників освітнього процесу з новими випусками та їх прямого використання в навчальній роботі.

     8. Розгорнути роботу з навчання учнів і педагогів самостійної роботи з електронною бібліотекою. Підготувати та упорядкувати внутрішкільний фонд навчально-методичних розробок своїх педагогічних працівників. Надіслати доробки для включення до всеукраїнської бази даних «МЕТОДИКА».

     9. Періодично надсилати розробникам зауваження і пропозиції користувачів електронної бібліотеки щодо удосконалення її роботи.

     10. Тим навчальним закладам, які виявлять бажання підключитися до активних учасників всеукраїнського експерименту і набути статусу модельного навчального закладу, пропонуємо надіслати нам заявку встановленої форми. Такі заклади надалі діятимуть за єдиною з учасниками Програмою експерименту згідно з Планом заходів з її реалізації. Відповідні документи будуть надіслані до школи відразу після отримання заявки.

______________________________

 


     Довідки можна отримати за телефонами: (044) 528-28-75, 528-22-16, 528-28-60 або електронною поштою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.. Сайт в інтернеті - www.libcenter.com. Координатор проекту Анастасія Юріївна Маслова.

Запрошуємо до співпраці!

Керівник проекту                                                       Ю.М. Зражевський

ШКІЛЬНА БІБЛІОТЕКА
В СИСТЕМІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Історія питання

     Ще якихось двадцять років тому заголовок цієї статті міг би звучати по іншому, наприклад:«Система інформаційного забезпечення загальноосвітнього навчального закладу в шкільній бібліотеці». У ті часи шкільна бібліотека завдяки жорстким регламентам і ресурсному забезпеченню з великими труднощами ще здійснювала головну свою функцію − повноцінне інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу.

     Останні десятиріччя докорінно змінили умови суспільного життя, освітньої діяль-ності. Значно зросло інформаційне навантаження на учасників навчального процесу. З’явилися інші мотивації до навчання, виховання, педагогічної діяльності, виробничого облаштування.

     Розвиток комп’ютерної техніки, нових технологій вирішальним чином вплинув на інформаційне поле навчального закладу. Передусім змінив відношення учнів до засобів навчання, методів навчальної роботи; змусив педагогічних працівників освоювати нове. А головне, сприяв зростанню обсягів інформації шкільного призначення, примноженню зусиль на її збір, систематизацію, накопичення, зберігання.

     Чи справляється сьогодні шкільна бібліотека з новими завданнями? Вочевидь, у переважній більшості, відповідь буде негативною. До уваги слід приймати такі фактори як застарілі фонди, відсутність належного фінансування для нових надходжень і передплати періодики, технічна недооснащеність, кадрові проблеми, рівень заробітної плати і статус бібліотекаря. У багатьох навчальних закладах бібліотеки значно втратили свій функціональний потенціал, працюють не ефективно. А в малокомплектних школах вони взагалі відсутні. Цей перелік проблем можна продовжувати.

     У результаті потреби інформаційного забезпечення навчального закладу перевищили можливості шкільної бібліотеки. Це призвело до втрати читачів, падіння інтересу до бібліотеки як до надійного інформаційного центру, переміщення пріоритетів на пошук інших джерел, головним із яких став Інтернет. Тепер уже шкільна бібліотека вимушена «тягнутися» за інформаційним потоком, шукати засоби та інструменти для побудови нової системи інформаційного забезпечення.

     У пошуках виходу сьогодні слід формувати уявлення про шкільну бібліотеку як про сучасний інформаційний центр. А для тих шкіл, де вона відсутня, потрібно передбачити виконання інформаційної функції окремою особою за дорученням директора. Важливо, щоб інформаційне забезпечення школи здійснювалося постійно і стабільно, максимально не залежало від місцевих умов − усіх видів забезпечення.

Науково-методичне забезпечення

     Розглянемо, що нам пропонує головний координаційний науково-методичний центр – Державна науково-педагогічна бібліотека ім. В.О.Сухомлинського. Треба відзначити, що центром зроблена чимала робота з формування методичного забезпечення діяльності шкільних бібліотек. Зусиллями фахівців створені рекомендації, інструкції, практичні вказівки інші документи, які прийшли на допомогу бібліотекарям, стали для них орієнтиром у повсякденній роботі.

     Хотілося би виокремити ті документи, які стосуються стратегії розвитку шкільних бібліотек. До таких документів віднесемо Концепцію інформатизації мережі бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України (затверджена Президією АПН України від 26.01.2006 р.), Примірне положення про шкільний бібліотечно-інформаційний центр загальнооосвітнього навчального закладу, Примірну посадову інструкцію бібліотекаря-медіаспеціаліста навчального закладу. Обидва останніх документи не затверджені, опубліковані в газеті «Шкільна бібліотека плюс» (№ 7 квітень 2008).

     Слід зазначити, що згадані документи стали своєрідною реакцією на запит часу: в пресі довго тривало обговорення серед фахівців шляхів життєзабезпечення бібліотек, трансформування їх у сучасні інформаційні центри. Як правило, ці шляхи пов’язувалися з впровадженням у роботу бібліотек комп’ютерної техніки, інших технічних засобів, а також Інтернет як найбільш потужного телекомунікаційного засобу. Шкільна бібліотека нової якості в середовищі бібліотечних працівників набула назви «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр» (ШБІЦ).

     На підставі дискусій головною концептуальною засадою згаданих вище науково-методичних документів стало технічне оснащення бібліотек, впровадження нових інформаційних технологій. На думку науковців, саме такі дії і забезпечать перетворення бібліотеки в сучасний інформаційний центр. По суті, це і стало ключовим питанням теоретичних і методичних розробок.

Аналіз зробленого

     Реалізовуючи намічені напрямки, окремі бібліотекарі-ентузіасти за активної під-тримки керівників шкіл зуміли на практиці просунутися на шляху до створення ШБІЦ. До прикладу, такі роботи були проведені в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету ім. Т.Шевченка, школах № 277 м.Києва, № 12 м.Біла Церква, № 61 м.Донецька та в інших навчальних закладах.

     У деяких із них впроваджені великі бібліотечні комп’ютерні системи ІРБІС, МАРК. Інші розробили власні програмні продукти або ж використали прості інструменти автоматизації облікових процесів. Спільним для усіх є те, що кожний бібліотекар отримав комп’ютерну базу даних відомостей про наявний бібліотечний фонд, електронний каталог, як довідково-пошуковий інструмент, а також можливість автоматизовано формувати звітність. Нові центри оснащені Інтернет, окремі з них мають свої сайти чи сторінки на інших сайтах. Зрозуміло, що наведений перелік зробленого не повний. У кожному ШБІЦ є свої доробки, цікаві рішення, знахідки.

     Належно оцінюючи зроблене як зразок для наслідування, хотілося б висловити певні міркування щодо труднощів, які можуть чекати керівників, бібліотекарів і впливати на майбутні рішення щодо ШБІЦ. Тим більше, що потрібно враховувати і наявні недоліки.

     Насамперед слід зауважити, що автоматизація любих процесів через впровадження комп’ютерної техніки є досить складною роботою, що потребує високого професійного рівня виконавців, спеціальної освіти і досвіду. Вирішальним чинником кінцевого успіху слід розглядати ефективность функціонування майбутніх інформаційних технологій.

     Іноді впровадження нового не дає вирішального виграшу, а часом має і зворотній ефект. Нові можливості не завжди виключають ті операції, які раніше виконувалися вручну. Отже, для бібліотекаря з’являється додаткова робота у спілкуванні з комп’ютером. Зростають матеріальні та фінансові витрати на утримання технічних засобів, Інтернет. Виникають кадрові проблеми, що полягають у потребі розширення штату бібліотеки за рахунок залучення спеціалістів іншого профілю: інженера-програміста, медіаспеціаліста, оператора ПК. Існує і ціла низка інших застережень.

     У цілому впровадження інформаційних технологій може бути знівельовано тими ресурсами, які мають бути витрачені на забезпечення функціонування ШБІЦ. Тому нові технології слід постійно співставляти з необхідними витратами, а також оцінювати ефективність зробленого.

Перспективи розвитку

     Викладене вище не означає, що потрібно відмовитися від застосування в шкільній бібліотеці нових інформаційних технологій. Очевидно, що слід лише пошукати іншу модель ШБІЦ, визначити раціональні шляхи його побудови, які би враховували весь комплекс проблем і нинішніх реалій бібліотеки. Такий пошук на основі глибокого аналізу і був здійснений Українським інститутом нормативної інформації в межах проекту «Інформаційне забезпечення загальноосвітнього навчального закладу». Подаємо короткий виклад його результатів.

     Розглянувши основні положення існуючого науково-методичного забезпечення, розробники запропонували змінити концептуальне бачення майбутнього ШБІЦ. Суть пропозиції полягає у тому, що вирішальним фактором для створення сучасного центру має стати ІНФОРМАЦІЙНА оснащеність бібліотеки. Новий підхід одразу позиціонує розробників, бібліотекарів, користувачів на головний об’єкт − інформацію. Технічні, програмні інструменти, телекомунікаційні засоби покликані виконати лише допоміжну функцію в інформаційному «озброєнні» бібліотеки.

     Зміна засадничого положення визначила усі наступні кроки фахівців: розробку шляхів, методів, форм, засобів та інструментів розвитку бібліотечної справи в школі. Потрібно визнати, що запропонований шлях до успіху для розробників є довшим і складнішим у порівнянні з попереднім.

     Одначе, для керівників навчальних закладів, бібліотекарів, педагогічних працівників він стане ефективнішим, простішим і дешевшим. Важливо, що впровадження у життя нової моделі ШБІЦ дозволить створювати сучасні інформаційні підрозділи (пункти) одночасно у всіх школах незалежно від наявності бібліотеки, її фондів, оснащеності, матеріального та фінансового забезпечення.

     Пропонуючи нове бачення ЩБІЦ, розробники на перше місце ставлять інтереси і потреби головних споживачів інформації – учнів. Цей пріоритет має бути присутнім постійно і у всіх рішеннях. Дати дітям необхідні знання для творчого застосування навчального матеріалу, підвищити рівень конкурентноспроможності у сучасному світі – це і є визначальною нашою метою.

Проектні рішення

     Трансформацію бібліотек в шкільні бібліотечно-інформаційні центри пропону-ється здійснювати за проектом «Інформаційне забезпечення загальноосвітнього на-вчального закладу», який розробляється в Українському інституті нормативної інформації. Встановлюється чотири складові інформаційного забезпечення навчального закладу.
•  інформаційне забезпечення навчального процесу;
•  інформаційне забезпечення виховного процесу;
•  інформаційне забезпечення управління школою;
•  бібліотечно-інформаційного обслуговування.

     На першому етапі центральне місце у побудові ШБІЦ відводиться першій складовій. Передусім, ведеться підготовка інформації, що доповнює загальнообов’язковий навчально-методичний матеріал і спрямована на розширення та поглиблення знань учнів з конкретних навчальних тем. Сюди ж відноситься інформація, яка використовується педагогічними працівниками для збагачення навчального матеріалу, підвищення їх професійного рівня.

     Одночасно розгортаються роботи за змістом четвертої складової. Шкільні бібліотекарі: отримують матеріали, які поступово вибудовують нову інформаційну модель бібліотеки; налагоджують нові технології обробки, зберігання і використання інформації; запроваджують нові іструменти систематизації документів; впроваджують комп’ютерну техніку. Ведеться підготовка спеціальних методичних та інструктивних матеріалів для підвищення фахового рівня бібліотекарів як інформаційних працівників.

     На другому етапі увага приділятиметься забезпеченню бібліотек інформацією з питань управління школою – третя складова. Директору школи, його заступникам, іншому персоналу надаватиметься конкретна упорядкована інформація з питань планування, нормативного регулювання, адміністративного, економічного і кадрового управління тощо.

     Отримає наповнення друга складова проекту – інформаційне забезпечення виховного процесу. Матеріали будуть спрямовуватися педагогічним працівникам, які безпосереньо зайняті і відповідальні за виховний процес у школі. Характерним є виокремлення таких матеріалів у самостійний інформаційний масив, їх системне упорядкування. Працівники школи забезпечуватимуться новими методичними розробками, інформуватимуться про шляхи розвитку виховного процесу.

     Нова модель ШБІЦ базується на принципі централізованої підготовки інформації та поставки її в бібліотеки у готовій для використання формі. При цьому, отримані на місцях матеріали не обтяжують бібліотекаря, не додають йому роботи.

     До реалізації проекту залучаються кращі вчителі, методисти, наукові працівники, фахівці в галузі інформаційних технологій, бібліографи, редактори. Інструментами для доведення результатів до шкіл є періодичні друковані видання і комп’ютерні системи.

Висновок

     Реалізація проекту: забезпечить послідовне формування в кожній школі нових інформаційних фондів; дозволить упорядкувати навчальну та методичну базу освітнього процесу; сприятиме впровадженню в навчальну практику нових видів інформації і форм її подачі; створить шкільну бібліотечно-інформаційну систему для використання в будь-якому навчальному закладі.

Зражевський Ю.М., заступник директора
Українського інституту нормативної інформації,
керівник проекту

______________________________

ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ

1. Вступ

Динамічний розвиток суспільного життя все нагальніше потребує приведення рівня української освіти до вимог сьогоднішнього дня і віддаленого майбутнього. Це означає, що реформи в освітній галузі невідворотні. Уже нині Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України розпочаті практичні кроки у цьому напрямку.

Водночас ще триває формування системного бачення проблемних питань, цілей нових перетворень; здійснюється науковий і творчий пошук шляхів, форм та засобів реформування загальноосвітніх навчальних закладів. Минулого року вперше в історії України Академія педагогічних наук України підготувала «Білу книгу національної освіти» (головний редактор В.Г. Кремень). Цього року Академією закінчена робота над національною доповіддю про стан і перспективи розвитку освіти в нашій державі.

Педагогічна громадськість зі свого боку підготувала Білу книгу «Сила змін та вектори руху до нової освіти України» (упорядник В. Громовий). Після подальшого суспільного обговорення планується об’єднати обидві книги, використавши найкраще, і далі узгоджено діяти у напрямку впровадженя нового.

Одним із центральних пунктів плану реформування без сумніву є інформаційна складова, як така, що найбільше потребує змін. Цій складовій має бути приділена велика увага. Саме вона, у більшості випадків, визначатиме ефективність зусиль і ресурсних витрат на інноваційні впровадження. По відношенню до загальноосвітнього навчального закладу йдеться про інформаційне забезпечення навчального закладу.

Враховуючи тенденції розвитку освітнього процесу в частині забезпечення навчального процесу, на передній план висуваються питання предметизації, систематизації та індивідуалізації шкільного інформаційного потоку. Виникає необхідність у рішучому його переорієнтуванні на потреби учня: для забезпечення самостійної роботи; розвитку творчих здібностей; формування навичок у застосуванні набутих знань на практиці. Цей крок сприятиме підготовці молодої людини до самостійного життя, забезпечить їй впевненість та конкурентноздатність.

Ключова роль у налагодженні нової системи інформаційного забезпечення має відводитися шкільній бібліотеці як підрозділу, що вже нині виконує інформаційні функції. Отже, без реформування бібліотеки не обійтися. З чого почати? Яким шляхом піти ? Куди спрямувати головні зусилля і ресурси ?

Вже сьогодні ми мусимо наполегливо шукати відповіді на поставлені питання. Для цього слід провести об’єктивний системний аналіз нинішнього становища бібліотек, спрогнозувати напрямки розвитку загальної середньої освіти, а звідси - намітити шляхи реформування шкільної бібліотеки. Визначальними стануть конкретні пропозиції щодо майбутніх змін.

На початку аналізу діяльності шкільної бібліотеки хотілося б визначити головне її завдання. Чітке виокремлення головного завдання дасть потрібне розуміння змісту і черговості у реформуванні бібліотеки.

Ця стаття є спробою сформулювати перші відповіді на поставлені вище питання, окреслити першочергові напрямки з реформування шкільної бібліотечної справи. Звичайно, подане бачення є суб’єктивним, а значить потребує широкого обговорення, врахування різних точок зору. Запрошуємо наших читачів до діалогу, спільного пошуку потрібних рішень.

2. Завдання бібліотеки

Згідно з Положенням про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу, за-твердженого наказом Міністерстава освіти України від 14 квітня 1999 року № 139 (далі – Положення № 139) бібліотека є обов’язковим структурним підрозділом загальноосвітнього навчального закладу, який здійснює бібліотечно-інформаційне, культурно-просвітницьке забезпечення навчально-виховного процесу як в урочний, так і в позаурочний час.

Функції шкільної бібліотеки у цьому Положенні не визначені. Натомість подаються вісім основних завдань, що ставляться перед бібліотекою. Вони охоплюють широкий спектр діяльності: бібліотечно-бібліографічну роботу; інформаційне обслуговування; виховання інформаційної культури; просвітницьку роботу тощо. Зміст роботи, який подається у Положенні, деталізує виконання основних завдань.

На жаль, у документі не акцентовано увагу на головному завданні бібліотеки. Усі вісім завдань мають однакову значимість. Отже, нині бібліотеки діють за принципом рівнозначимих завдань. Це «розмиває» розуміння ролі і місця бібліотеки в системі інформаційного забезпечення навчального закладу, не дозволяє зосередитися на виконанні головного завдання. Розпливчатість у пріритетності завдань призводить до невизначеності в оцінках ефективності роботи бібліотеки, гальмує її розвиток.

Сьогодні шкільний бібліотекар не взмозі однаково ефективно встигати на усіх напрямках роботи. Потреби користувачів постійно ростуть; в інформаційному просторі з’являються нові джерела; до школи приходять сучасні технології. За міжнародними оцінками оновлення інформації у світі здійснюється кожні п’ять років, а нині вже говорять і про щорічне оновлення.

Якщо ми зробимо хоч побіжне узагальнення, стане ясно, що бібліотека з усіма нині існуючими проблемами довго не витримає такого інформаційного навантаження. Її роль і місце у шкільному житті буде нівелюватися, це призводитиме до все більшої втрати користувачів.

Вихід бачиться у зосередженні реформаторських зусиль, передусім на виконанні головного завдання. Очевидно, таке завданя логічно витікає з головної мети функціонування навчального закладу. У пошуку цієї мети звернемося до нормативно-правових документів.

3. Інформаційне забезпечення навчального процесу – головне завдання шкільної бібліотеки

Ні в Законі України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 року № 651-XIV (далі – закон № 651), ні в Положенні про загальноосвітній навчальний заклад (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.201 року № 778) не знаходимо визначення головної мети загальноосвітнього навчального закладу.
Лише в п. 1.5 Примірного статуту загальноосвітнього навчального закладу (за-тверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 29.04.2002 року № 284) знаходимо таке формулювання:
«1.5. Головною метою навчального закладу є забезпечення реалізації права
          громадян на здобуття повної загальної середньої освіти».

Пунктом 1.6 цього ж документа встановлені головні завдання навчального закладу, що відповідають завданням загальної середньої освіти(ст. 5 закону № 651). Одним із завдань є виконання вимог Державого стандарту загальної середньої освіти.

З урахуванням наведених правових норм, можна зробити висновок, що головною метою загальноосвітнього навчального закладу є повне і якісне засвоєння учнями навчального матеріалу, зміст якого регламентується Державним стандартом. Звідси, формулюємо тезу 1.

Головною метою загальноосвітнього навчального закладу є досягнення рівня знань дітей, що відповідає вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти

Наведена теза надзвичайно важлива для визначення основних напрямів реформування середньої освіти, а значить і реформування шкільної бібліотеки. Рівень знань дітей – це наслідок якісного і правильно організованого навчального процесу. Для налагодження такого процесу особливого значення набуває інформаційна складова його забезпечення. Сформулюємо тезу 2:

Головним завданням шкільної бібліотеки є інформаційне забезпечення навчального процесу для досягнення належного рівня знань

У цій тезі застосовано поняття «інформаційне забезпечення навчального процесу», яке видається більш широким по відношенню до поняття «бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів» (див. Положення № 139). Нове поняття відразу вказує на зміст головного завдання, накладає на бібліотеку відповідальність за формування, збереження і використання інформаційного фонду навчального закладу, зобов’язує постійно його поповнювати і актуалізувати, вести обслуговування учнів спрямоване на підвищення рівня знань. Бібліотека, таким чином, стає активним учасником навчального процесу в досягненні головної мети навчального закладу.

Тезою 2 ми заперечуємо принцип рівнозначимих завдань бібліотеки, виокремлюючи головне із них. Це дозволяє бібліотекарю зосередитися на забезпеченні саме навчального процесу, вести грунтовну бібліотечно-інформаційну роботу, яка спрямована на успішне засвоєння дітьми навчальних програм, вивільнити час і трудові ресурси на самоудосконалення і підвищення своєї кваліфікації.

Такий підхід відповідає потребам найближчого майбутнього, дозволяє створити ресурсний резерв для вирішення завдань завтрашнього дня. Єдиним критерієм оцінки ефективності функціонування бібліотеки стає рівень знань дітей, їх успіхи у навчальній роботі.

____________________

 

Зражевський Ю.М., заступник директора
Українського інституту нормативної інформації,керівник проекту

До методистів з бібліотечних фондів
районних (міських) методичних кабінетів

ЗВЕРНЕННЯ

     Нинішнє становище багатьох фахівців методичних структур, керівників навчальних закладів є невизначеним. Люди знаходяться в тривожному очікуванні напередодні змін, що пов’язані з реформуванням середньої освіти. Ситуація ускладнюється реформаторськими зусиллями Уряду в соціально значимих сферах суспільного життя, що вже тепер спричиняє фінансові труднощі для більшості громадян.
     Нагадаємо, що Концепція розвитку освіти на період 2015–2025 роки все ще залишається лише проектом, хоча й окреслила певні підходи до вирішення численних освітянських проблем. Відбулося кілька загальних форумів з обговорення завдань реформування, шляхів і послідовності їх виконання, та все ж однозначного, чіткого і єдиного бачення у вигляді дорожньої карти поки немає.
     Поза тим, активно проводиться робота над нормативно-правовим забезпеченням процесу реформування, зокрема опрацьовується нова редакція закону «Про освіту» та інші документи. Справджуються слова Омеляна Вишневського, професора Дрогобицького педагогічного університету про те, що «…характерною помилкою у її (Концепції – Ред.) підготовці була б орієнтація на «посади», «колективне мислення» і «масове обговорення», які завжди закінчуються тим, що хтось один сідає і робить».
     Отож, нормотворці поспішають і обіцяють перші результати подати вже на початку літа. Прийняття цього року законодавчої бази освітянських перетворень проголошено першочерговим завданням.

     Чого очікувати від нових запроваджень, яке місце у новій структурі буде відведено місцевим органам управління, їх методичним структурам? Чи будуть збережені функції методичного забезпечення шкіл, як вони можуть трансформуватися в сервісні функції? Врешті — якою буде кадрова політика, до чого готуватися методистам?

     Перелічені питання віднесемо до роботи районних методичних кабінетів, зокрема, до методистів з бібліотечних фондів, як фахівців, що мають найбільшу причетність до інформаційного забезпечення шкіл і шукають своє місце в майбутній управлінській структурі. Спробуємо знайти відповідь на поставлені питання, виходячи з тих засад реформування, які проголошені та мають перспективу до впровадження.

     Насамперед зазначимо, що майбутня децентралізація влади буде стосуватися і органів управління освітою. Це означає ослаблення жорстких вертикальних управлінських зв’язків із центром і передачу багатьох функцій з напрацювання рішень на місця. Якою б не була нова «архітектура» місцевого управління освітою, їй буде надана значно більша розпорядча свобода з самостійного облаштування освітянської системи. Можливо це станеться не відразу, поступово, але рано чи пізно досягнемо результату — для прогресивного поступу іншого шляху немає.

     Важливим і визначальним чинником успіху буде готовність кадрів на місцях до самостійного вирішення нових завдань. Вона визначається трьома складовими: патріотизмом, професійністю та ініціативністю. Сказане стосується не лише керівного складу, а й усього персоналу органів управління. Надалі будемо виходити з того, що на місцях обов’язково знайдуться фахівці, які відповідають встановленим вимогам.

     Викладемо своє бачення місця і функціональної зайнятості методистів з бібліотечних фондів у майбутній структурі сервісного методичного обслуговування навчальних закладів району (міста). Цей виклад стане своєрідним продовженням публікації «Що робити далі? План дій».

     Почнемо з головної поради — не чекати на готові рішення з Києва, а вже сьогодні ФОРМУВАТИ свої нові функції згідно з напрямами реформи, починати практичну роботу з їх наповнення конкретним змістом, поширювати нові запровадження на всю мережу шкіл району. Саме такий підхід визначить професійний і творчий рівень працівника, забезпечить його спроможність та переважне право на місце в майбутній структурі управління освітою.

     На пропонованому шляху ми зможемо взяти на себе спрямовуючу і координаційну роботу з побудови на місцях нової структури сервісного інформаційного забезпечення навчальних закладів. Діяти будемо в межах та за Програмою всеукраїнського експерименту з впровадження інноваційного освітнього проекту «Шкільна електронна бібліотека «ШБІЦ-інфо» (наказ МОН України від 5.08.2014 р. № 900).

     До розгортання роботи нам слід домовитися про зміну функціонального призначення посад методиста з бібліотечних фондів та шкільного бібліотекаря. У нових реаліях на заміну бібліотечній функції на передній план висувається значно глибша і ширша функція — інформаційна. Тому надалі будемо вживати поняття « інформаційне забезпечення ЗНЗ» замість «бібліотечне обслуговування ЗНЗ». Звідси, пропонується для спілкування увести нові назви посад «методист з інформаційного забезпечення ЗНЗ» замість «методист з бібліотечних фондів» та «інформаційний адміністратор» замість «шкільний бібліотекар».
     В основу сервісного методичного обслуговування має бути закладена така структура.
структура сервісного методичного обслуговування

     Структура функціонуватиме з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), центральною ланкою яких є комп’ютерна бібліотечно-інформаційна система «Шкільна електронна бібліотека «ШБІЦ-інфо». Для комунікації будуть активно використовуватися засоби зв’язку, зокрема електронна пошта.
     Експлуатаційна, технологічна, методична, рекомендаційна документація надаватиметься як у друкованій, так і в електронній формах. Таким чином, на рівні району буде впроваджена сучасна автоматизована система для інформаційного забезпечення навчальних закладів. Вона і стане тим інструментом, за допомогою якого можна вирішити будь-які завдання з реформування освіти і побудови її ефективної ланки районного чи міського рівня.

     Найближчими завданнями районного методиста мають стати:

     1) організація районного семінару директорів навчальних закладів та інформаційних адміністраторів шкіл (бібліотекарів) з метою інформування про електронну бібліотеку як засіб майбутніх інноваційних перетворень на місцях. Забезпечення слухачів рекомендаційними та інформаційними матеріалами для детальнішого ознайомлення та вивчення — названі матеріали ми вишлемо на адресу методиста за його запитом. Внесення школам рекомендацій щодо долучення до експерименту і передплату ними електронної бібліотеки «ШБІЦ-інфо» для впровадження;

     2) передплата на РМК за Каталогом видань України двох складових електронної бібліотеки «ШБІЦ-інфо»:
          •  журналу «Інформаційний фонд» (лише один випуск!), індекс 89236;
          •  журналу «Нові надходження», індекс 68167.

     3) збір інформації про ті навчальні заклади району, які наважаться на розгортання експериментальних робіт і передплатять електронну бібліотеку. Їх конкретні дії описані в уже згаданій вище публікації попереднього номера нашого журналу;

     4) інформування нас про виконану роботу для встановлення прямого зв’язку з метою надання подальшої інструктивної та методичної допомоги.

Бажаємо успіху!

Керівник проекту                                                                 Ю.М. Зражевський

Шкільна бібліотека

Розділ
«РЕФОРМУВАННЯ БІБЛІОТЕКИ»

     У цьому розділі зібрано матеріали, які відображають процес перетворення шкільної бібліотеки в повноцінний бібліотечно-інформаційний центр (ШБІЦ). Головним результатом новаторської роботи стала розробка проєкта документа «Примірне положення про шкільний бібліотечно-інформаційний центр». З його повним текстом можна ознайомитися, звернувшись до листа на адресу МОН від 23.10.2019 року (див нижче таблицю 2).
.
     Таблиця 1 містить статті з окремих питань реформування шкільної бібліотеки. У них виражені мета і завдання реформування, визначені підходи і шляхи реалізації, вказані засоби, методи та інструменти інноваційних перетворень. В основу реформування закладена ідея заміни концепту «книга» на концепт «інформація».

     Таблиця 2 включає наші звернення до органів управління, установ і закладів освіти щодо необхідності перетворень у шкільній бібліотеці. Зміни мають бути підпорядковані єдиній меті: максимальному задоволенню інформаційних потреб усіх учасників освітнього процесу. Це сприяє формуванню сталих компетентностей у дітей, допомагає вчителям створити власну методичну базу для освітньої роботи.
 

Таблиця 1
Статті з окремих питань реформування шкільної бібліотеки
 
Зміст питання Назва статті Дата розміщення
Практичні пропозиції Звернення керівника проекту до районних методистів з бібліотечних фондів 20.04.2015
Напрями дій Що робити далі? План дій 15.03.2015
Напрями реформування Шкільна бібліотека на порозі реформування 17.11.2014
Функції і завдання Головне завдання шкільних бібліотек 19.10.2011
Концепція розвитку Шкільна бібліотека в системі інформаційного забезпечення загальноосвітнього навчального закладу 18.10.2011
 
     Таблиця 2 включає проєктні пропозиції щодо перспективного розвитку бібліотеки, що були направлені для розгляду і прийняття рішень в органи управління та методичні установи.
 
Таблиця 2
Пропозиції і звернення до органів управління
щодо розвитку проекту
 
Вид документа Назва документа Дата документа
Лист МОН Про створення в Україні мережі інформаційного забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів 21.07.2016
Лист МОН Щодо проекту Примірного положення про шкільний бібліотечно-інформаційний центр (редакція 1) 10.04.2017
Лист МОН Пропозиції щодо внесення змін до редакції статті 51 проекту Закону України «Про повну загальну середню освіту» 24.05.2018
Лист ІМЗО та бібліотеці Сухомлинського Щодо проекту Примірного положення про шкільний бібліотечно-інформаційний центр» (редакція 2) та пропозицій з внесення змін до редакції статті 51 проекту Закону України «Про повну загальну середню освіту» 01.11.2018
Подання до офісу Президента України Презентація проєкту «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр 05.06.2019
Лист МОН Про реформування шкільних бібліотек в сучасні інформаційні центри. Додатки: Проєкт Примірного положення про ШБІЦ (редакція 2); Пропозиції з внесення змін до редакції статті 51 проєкту Закону України «Про повну загальну середню освіту» 23.10.2019
Лист ІМЗО Про завершення проєкту «Шкільний бібліотечно-інформаційний центр» і кабінетні поставки ШБІЦ до шкіл 01.11.2019